Стороженко "Скарб"

Хто «… і годує його, і голову йому миє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле…»:

 Дерево, під яким любив спати Павлусь:

Хто «викреше вогню розпалить люльку й устромить у рот»:

Сни, які обридло дивитися Павлусеві:

Репліка «…він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш» належить …

«Уже вертаючись, як смерклось, недалечко од села дивляться – лежить край дороги … »

Православний християнський празник, на який парубоцтво зібралося шукати скарб:

Пісня, які співали парубки:

«Уже вертаючись, як смерклось, недалечко од села дивляться – лежить край дороги … »

«… а він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався … »

Місце, куди наймит сховав скарб:

Річка, згадана в оповіданні: