Суспільні рухи а Україні в 18 ст(Гайдамаки, Опришки)

у 1783 р

у 1775 р

у 1764 р.

у 1768 р.

найбільш прославлений керівник опришків, який нападав на шляхетські маєтки на Коломийщині, Буковині, у Закарпатті

сотник Уманського полку, який за часів Коліївщини під час узяття гайдамаками Умані перейшов на бік повсталих

сотник надвірних козаків князя Любомирського, який у часи Коліївщини спочатку перейшов на бік повсталих селян, а потім зрадив повстанців

керівник повстання Коліївщина, обраний повсталими гетьманом і князем смілянським, намагався відновити Гетьманщину

сердюки

опришки

конфедерати

гайдамаки

М. Залізняк

О. Довбуш

Й. Гладкий

І. Гонта

турецьких сіпахів

російських дворян

польських панів          

татарських ханів

«Нашому генералу-поручику Текелю з довіреними нашими військами... без будь-якого опору з боку козаків, тому що були оточені з усіх боків... у цілковитому порядку... найспокійнішим чином виконати доручену йому справу, уникаючи, наскільки це можливо, кровопролиття...»

В «Цього року... пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі, ...а уманський сотник І. Гонта..., прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот...»

А «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації, оскільки той фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив...»

«Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського...»

Збільшили панщину до 3 днів на тиждень

Пропагували будівництво шкіл

Виступали за створення земельного банку

Грабували та громили панські маєтки

Силою примушувала православних переходити в іншу віру

Збирала гроші для створення загонів гайдамаків 

Запросила російські війська для придушення повстання

Організувала обговорення нової української  Конституції

Дейнеки

Голота

Гайдуки

Гайдамаки

Діяльність Барської конфедерації

Початок війни Речі Посполитої з Туреччиною

Убивство польського короля заколотниками

Ліквідація Гетьманщини

Галичину, Буковину, Закарпаття

Правобережну Україну

Слобожанщину

Лівобережну Україну

від початку очолив Іван Гонта;

придушено російськими військами.

розпочалося в Умані навесні 1768 р.;

розгорнулося на Лівобережній Україні;

Ліквідація Гетьманщини

Барська Конфедерація

Коліївщина

Початок війни Речі Посполитої з Туреччиною

Козаків і селян, які взяли участь у Коліївщині

Козаків, які після знищення Запорозької Січі визнали зверхність турецького султана

Учасників селянського повстанського руху в Галичині, Закарпаття, Буковині проти польської шляхти, молдавських бояр, угорських феодалів

Українських козаків, що перебували на військовій службі у польського уряду

реєстрове козацтво

наймані працівники

селянство, міщанство

опришки

православна шляхта, чернецтво православних монастирів

запорізьке козацтво

чумаки

розвиток фільварків та збільшення панщини (зростання магнатського землеволодіння за рахунок селянських наділів);

окатоличення та ополячення, наступ на права православних і уніатів;

зменшення козацького реєстру

ліквідація козацького устрою та наступ на козацьке землеволодіння

збільшення панщини до 4-5 днів на тиждень

ліквідація магдебурзького права

трудова еміграція селян

опришків очолювали гетьмани реєстрового козацтва

приводом до повстання стало насильницьке окатоличення православного населення та свавілля Барської конфедерації

опришки захищали захищали місцеве населення від магнатів, шляхти, лихварів, а тому селяни допомагали повстанцям продовольством, переховували їх від переслідувань, повідомляли про небезпеку тощо.

опришки – це народні борці проти феодального, релігійного й національного гніту на Правобережній Україні

базувалися опришки в Карпатських горах і діяли невеликими загонами.

опришки боролися за православну віру.

опришки винищували польську шляхту, орендарів, багатіїв, католицьких та уніатських священиків.

базувалися в Карпатських горах і діяли невеликими загонами.

народні борці проти феодального, релігійного й національного гніту в Галичині, Закарпатті й на Буковині.

причинами поразок повстань були: стихійність рухів, локальність території; відсутність чіткого плану дій, перевага регулярних частин.

ватажками гайдамацького руху були Максим Залізняк та Іван Гонта.

боротьбу гайдамаків та «Коліївщину» відображено в народній творчості, численних літературних творах (Т. Шевченко), творах мистецтва, кінофільмах (І. Кавалерідзе).

у 1738 р. О. Довбуш очолив загін чисельністю 30 — 50 осіб.

Кримськотатарськими ханами.

Російським дворянством.

Козацькою старшиною.

Польською шляхтою.

Польська шляхта

Безземельне і малоземельне селянство, міська біднота

Духовенство

Поміщики

Прикарпаття, Буковина, Закарпаття

Поділля

Слобідська Україна

Польща

пістолі.

арбалети.

бартки (топірці).

списи.

І.Панчишин, І.Пискливий, Пинтя, В.Солоник

Іван Мазепа. Пилип Орлик

Іван Гонта, Максим Залізняк

Іван Сірко, Іван Богун

Східна Галичина, Закарпаття, Буковина

Кримське ханство

Правобережна Україна

Лівобережна Україна

низових козаків

братчиків

опришків      

гайдамаків