Т. Г. Шевченко. Поема "Наймичка", "Сон" (На панщині пшеницю жала...") ІІ частина

Розплакалася.

Почала годувати свою дитину.

Продовжила працювати до приїзду ланового.

Вирішила смачно поїсти.

Сукна дорогого.

Шитий пояс.

Червоного шовку.

Парчі золотої.

Про офіцера.

Ланового.

Жінку-кріпачку.

Івана.

Спів солов’я.

Сміх героїні.

Плач-крик немовля.

Шелест достиглої пшениці.

Працюй і будеш у пошані пана.

Мрія про вільне і щасливе життя.

Одружений Іван стане багатим.

Чим більше вижатих снопів, тим вища плата за виконану роботу.

 «Ой степи широкії».

 «Ой у полі могила».

 «Кукувала зозуленька».

 «Ой у полі вітер віє».

Придбати необхідних ліків.

Відвідати сина, який там служив у війську.

Запросити до себе кумів.

Продати дещо з хатнього краму.

Знаходилася поруч зі своєю дитиною.

Мала можливість заробити на хліб.

Підкинула власну дитину чужим людям.

Батьки дозволили їй повернутися додому.

Обробляла городину.

Співала і танцювала.

Жебракувала у Городищі.

Пішла на прощу до Києва.

Хитра.

Гуманна.

Працьовита.

Улеслива.

Зізналася Маркові, що вона його мати.

Залишила хату сина і вирушила у мандри.

Вирішила присвятити останні роки життя службі Богові.

Втопилася з горя у річці.

соціально-психологічна поема

соціально-побутова поема

історична поема

романтична поема