Театр абсурду

постмодернізм

"театр абсурду"

масова література

інтертекстуальність

заперечення канонів;

відсутність позитивного героя;

прагнення автора до повної свободи самовираження;

експерименти зі стилем і формою;

правдиве відтворення дійсності в її типових рисах.

Джон Фаулз

Милорад Павич

Патрик Зюскінд

Франц Кафка

Умберто Еко

«копії», що не мають оригіналу в реальності

орієнтація на уподобання читачів

правдиве відтворення дійсності в її типових рисах

відтворенні в тексті художнього твору конкретних літературних явищ інших творів

ірочність

контраст

інтертекстуальність

синонімія

прагнення до більшої достовірності, документалізму

розумна регламентація художньої творчості

розмитість меж між «високою» та «масовою» літературою

пошуки нових форм осмислення дійсності

«діалог текстів»

«смерть автора»

пародійність

іронічність

«Кінець гри»

«Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та її бездушну бабуню»

«Усі вогні — це вогонь»

«Ми так любимо Ґленду»

екзистенціалізм

театр абсурду

нова драма

драма ідей

Ежен Йонеско

Семюел Беккет

Жан Жене

Генрік Ібсен

використання елементів різних видів мистецтва

використання зонгів

змін зазнає мова персонажів, які часто просто не чують і не бачать одне одного

домінування так званих «змішаних» драматичних жанрів

"Пігмаліон"

«Санта-Крус»

"Ляльковий дім"

«Чекаючи на Ґодо»