Театральне мистецтво

Виконання музики за допомогою голосу, мистецтво передавання засобами співацького голосу, на відміну від інструментальної музики, художнього змісту музичного твору.

Досконале вміння говорити до групи людей у структурований, виважений спосіб із наміром надати інформацію, вплинути, чи розважити слухачів.

Зміна голосового звучання за допомогою звукопідсилювальної апаратури .

Рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.

Мистецтво ритмічних, гармонійних рухів тіла.

Елемент психотехніки актора, що міцно пов'язаний з внутрішнім психологічним процесом людини. Це єдність логіки та емоції, жесту, міміки та пластики тіла.

Зупинка заради добору дихання.

Коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої.

Погане знання тексту ролі.

Частина театральної декорації, що розміщується з боків сцени.

Відкрита частина сцени, що трохи висунута вперед до залу для глядачів, знаходячись між рампою і завісою або порталом.

Розташування акторів на сцені в певному поєднанні з навколишнім речовим середовищем (декорації, реквізит тощо) в ті чи інші моменти вистави.

Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.

Гучність голосу, сила звучання, подання звуку.

Сильні почуття, переживання людини, що визначаються обставинами, настроєм або стосунками з іншими.

Оцінка рівня акторської майстерності учня.

Відпрацювання емоцій, настрою у тексті ролі.

Зовнішній вигляд, особливості характеру, історія життя, мовні особливості персонажу.

Дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом.

Окремий предмет, потрібний акторові під час вистави або кінозйомки.

Автор драматичного твору, людина, яка створює сценарій для постанови.

Неякісна, нечітка вимова слів, літер, речень.

Жанр фольклорного та літературного походження, який поєднує у собі спеціально скомпоновані важкі для вимови слова та звуки.

Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови.

Драматичний твір, у якому дійові особи зображуються у смішних ситуаціях, нещадно висміюються людські пороки та негативні соціально-побутові явища.

Великий за обсягом ліро-епічний твір літератури, написаний віршованою формою, який зазвичай розповідає про величні історичні, міфологічні або релігійні події, героїв або легендарні постаті. 

Специфічний вид мистецької творчості, в якому для створення гармонійної творчої мети об’єднуються слово та музика. 

Творча професія, пов'язана з обробкою звуку: записом, обробкою, відтворенням звуку за допомогою технічних засобів звукових студій.

Творчий працівник театру, який здійснює постановку драматичного або музично-драматичного (опери, оперети, мюзиклу) твору.

Працівник театру, який стежить за ходом репетицій, спектаклю за текстом п'єси і підказує за необхідністю акторам текст ролі.