Тема 17. Дозиметрія

до маси m цього джерела; 

розподіленого на поверхні джерела, до площі S цієї поверхні;

до його об’єму;

до числа молів n речовини яка містить даний радіонуклід;

до часу випромінювання.

а) 1 Дж/м; б) 1 Дж·м2 /кг; 

а) 1 c-1 ; б) 1 Вт;

а) 1 м-2 ; б) 1 c-1 м -2 ; 

а) 1 Дж/м2 ; б) 1 Вт/м2 ; 

а) 1 Вт/м2 ; б) 1 Дж/м2 .

енергія, яку передає йонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини треку;

відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених йонізуючих частинок, до маси речовини в цьому об’ємі; 

відношення середньої енергії dЕ, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси dm речовини в цьому об’ємі; 

відношення сумарного заряду dQ всіх йонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;

добуток поглинених доз окремих видів випромінювань і відповідних коефіцієнтів зважування keq на тип випромінюванн

а) 1 рад; b) Зв/с;

а) Дж/кг; b) 1 Р;

а) Вт; b) 1 Кл/кг

а) 1 Гр; b) Ґр/с;

а) 1 Кі ; b) А/к

а) 1 Гр; b) Ґр/с;

а) Дж/кг; b) 1 Р; 

а) 1 Зв; b) Зв/с

 а) 1 рад; b) Зв/с; 

а) 1 Кі ; b) А/кг.

 поглинена доза, в якій враховано поправку на тканину

енергія йонізуючого випромінювання, поглинута певною масою тканин патологічного осередку опромінюваного органу, частини чи всього тіла;

доза, помножена на коефіцієнт, який враховує різну чутливість різних тканин до опромінення;

 доза, отримана групою людей від джерела радіації

доза, яку отримують покоління людей від джерела радіації за весь час його подальшого існування.

речовини, введення яких в організм підвищують його стійкість до дії йонізуючих випромінювань; 

низькомолекулярні біологічно активні речовини, що утворюються в організмі людини під дією йонізуючого випромінювання і беруть участь у формуванні променевих уражень

атоми або групи атомів, які мають один і більше неспарених електронів і здатні самостійно існувати;

діагностичні засоби, які містять радіонукліди

ізотопи хімічного елементу, здатні до радіоактивного розпаду.

 1 Кі/м2 ; 

1 Бк/м2 ; 

1 Бк/см2 

 1 Кі/см2 ;

1  Кі/л

йонізуючих випромінювань; 

електромагнітних хвиль радіодіапазону;

вукових хвиль діапазону 20 Гц–20 кГц; 

електромагнітних хвиль у діапазоні 760–420 нм;

 електромагнітних хвиль у діапазоні 10–100 мкм.

 електромагнітного опромінення хвилями радіодіапазону; 

 йонізуючих випромінювань;

 УЗ-опромінення діапазону 20–800 кГц; 

електромагнітного опромінення хвилями діапазону 760–420 нм; 

ІЧ-опромінення діапазону 10–100 м

маси m цього джерела; 

 площі S його поверхні;

ого об’єму;

 часу випромінювання;

 числа молів n речовини яка містить даний радіонуклід.

 м-1

 c-1

 м-2

 Дж/м2 ;

Вт/м2 .

 енергія, яку передає йонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини треку; 

відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених йонізуючих частинок, які утворилися під дією йонізуючого випромінення в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі; 

відношення середньої енергії dЕ, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси dm речовини в цьому об’ємі; 

 відношення сумарного заряду dQ всіх йонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;

 визначається добутком поглинених доз окремих видів випромінювань і відповідних коефіцієнтів зважування keq на тип випромінювання. 

на вимірюванні енергії будь-якого випромінювання; 

на отримуванні зображень при просвічуванні випромінюванням зовнішнього джерела;

на вимірюванні активності радіоактивних речовин;

на анігіляції елементарних частинок при взаємодії нейтрино і антинейтрино;

 на отримуванні зображень шляхом реєстрації їх власного або наведеного радіоактивного випромінювання.

 поглинена доза, в якій враховано поправку на тканину;

енергія йонізуючого випромінювання, поглинута певною масою тканин патологічного осередку опромінюваного органу, частини чи всього тіла;

доза, помножена на коефіцієнт зважування на тканину;

 доза, отримана групою людей від якого-небудь джерела радіації;

доза, яку отримують покоління людей від джерела радіації за весь час його подальшого існування.

 відношення числа dn йонів одного знаку, утворених зарядженою йонізуючою частинкою на елементарному шляху dl, до цього шляху; 

 відношення енергії dE йонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху dl у речовині, до довжини цього шляху; 

 відношення лінійної гальмівної здатності речовини S до густини речовини ;

 величина, яка характеризує глибину проникнення зарядженої частинки в речовину; 

 добуток середнього лінійного пробігу R зарядженої йонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини . 

ізотопи хімічного елементу, здатні до радіоактивного розпаду;

 низькомолекулярні речовини, що утворюються в організмі людини під дією йонізуючого випромінювання і беруть участь у формуванні променевих уражень; 

 атоми або групи атомів, які мають один і більше неспарених електронів і здатні самостійно існувати;

 діагностичні засоби, які містять радіонукліди;

 речовини, введення яких в організм підвищують його стійкість до дії йонізуючих випромінювань.

 1 рад = 10-2 Ґр; 

 1 рад = 10-2 Зв;

 1 бер = 10-2 Ґр;

 1 рад = 10-3 Ґр; 

 1 Р = 10-2 Кл/кг.

2,05∙106 пар протонів; 

2,08∙109 пар йонів кожного знаку;

 2,08∙106 електронів; 

 109 протонів; 

 1000 нейтронів.

 енергія, яку передає йонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини треку; 

 відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених йонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) йонізуючого випромінення в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі; 

 відношення середньої енергії dЕ, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси dm речовини в цьому об’ємі; 

відношення сумарного заряду dQ всіх йонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;

 визначається добутком поглинених доз окремих видів випромінювань і відповідних коефіцієнтів зважування keq на тип випромінювання

 Кі/л; 

 Бк/м3 

 Бк/л; 

 Кі/м2 ;

 Бк/моль

ІЧ-опромінення діапазону 10–100 мкм;

електромагнітного опромінення хвилями радіодіапазону; 

УЗ-опромінення діапазону 20–800 кГц; 

 електромагнітного опромінення хвилями діапазону 760–420 нм; 

 йонізуючих випромінювань

м-1

 c-1

 м-2 ; 

Дж/м2 ;

 Вт/м2 .

 відношення числа dn йонів одного знаку, утворених зарядженою йонізуючою частинкою на елементарному шляху dl, до цього шляху;

відношення енергії dE йонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху dl у речовині, до довжини цього шляху;

 відношення лінійної гальмівної здатності речовини S до густини речовини р;

 величина, яка характеризує глибину проникнення зарядженої частинки в речовину

 добуток середнього лінійного пробігу R зарядженої йонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини р

 H = 10 Зв; 

 H = 100 Зв;

 H = 50 бер; 

 H = 5 бер;

 H = 500 бер

закипанні перегрітої рідини вздовж траєкторії частинки;

 конденсації перенасиченої пари на йонах, утворених зарядженою частинкою у газі;

виникненні самостійного електричного розряду в газі при попаданні частинки в його об’єм;

 виникненні спалаху світла в кристалі під дією частинки; 

 виникненні струму у нагрітій рідині.

 енергія йонізуючого випромінювання, поглинена опроміненою речовиною і віднесена до одиниці її маси

сумарний заряд всіх йонів, створених в 1 см3 сухого повітря при йонізації;

міра радіоактивної речовини, виражена числом розпадів її ядер за одиницю часу;

 сума добутків поглинених доз окремих видів випромінювання і відповідних коефіцієнтів зважування;

 час, протягом якого розпадається половина радіоактивних ядер

 маси m цього джерела; 

площі S цієї поверхні ;

його об’єму; 

 часу випромінювання; 

числа молів n речовини яка містить даний радіонуклід.

 1 Кі/м2 ;

 Бк/кг; 

 1 Бк/см2 ; 

 1 Кі/см2 ; 

 1 Кі/л.

 енергія, яку передає йонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини треку; 

 відношення суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених йонізуючих частинок, які утворилися під дією посереднього (вторинного) йонізуючого випро-мінення в елементарному об’ємі речовини, до маси речовини в цьому об’ємі;

 відношення середньої енергії dЕ, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси dm речовини в цьому об’ємі;

 відношення сумарного заряду dQ всіх йонів одного знаку, утворених у повітрі, коли всі електрони й позитрони, звільнені фотонами в елементарному об’ємі повітря масою dm, повністю зупинилися в повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі; 

 добуток поглинених доз окремих видів випромінювань і відповідних коефіцієнтів зважування keq на тип випромінювання.

 відношення числа dn йонів одного знаку, утворених зарядженою йонізуючою частинкою на елементарному шляху dl, до цього шляху;

 відношення енергії dE йонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху dl у речовині, до довжини цього шляху; 

 відношення лінійної гальмівної здатності речовини S до густини речовини ; 

 величина, яка характеризує глибину проникнення зарядженої частинки в речовину;

 добуток середнього лінійного пробігу R зарядженої йонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини .

 а) 1 Гр; b) Ґр/с; 

 а) Дж/кг; b) 1 Р/с; 

 а) 1 рад; b) Зв/с; 

 а) 1 Зв; b) Кл/с; 

 а) 1 Кл/кг ; b) А/кг.

 закипанні перегрітої рідини вздовж траєкторії частинки;

 конденсації перенасиченої пари на йонах, утворених зарядженою частинкою у газі;

 виникненні самостійного електричного розряду в газі при попаданні частинки в його об’єм;

 виникненні спалаху світла в кристалі під дією частинки;

виникненні струму у нагрітій рідині.

а) кг; b) Бк/кг; 

а) рад; b) Кі/л;

 а) бер; b) Зв/кг;

 а) Кл/кг; b) рад/с;

 а) Зв; b) безрозмірні.

 речовини, введення яких в організм підвищують його стійкість до дії йонізуючих випромінювань; 

 низькомолекулярні речовини, що утворюються в організмі людини під дією йонізуючого випромінювання і беруть участь у формуванні променевих уражень;

атоми або групи атомів, які мають один і більше неспарених електронів і здатні самостійно існувати; 

діагностичні або лікарські засоби, які містять радіонукліди;

ізотопи хімічного елементу, здатні до радіоактивного розпаду. 

а) 1 рад; b) Зв/с;

 а) Дж/кг; b) 1 Р;

 а) Вт; b) 1 Кл/кг; 

 а) 1 Гр; b) Ґр/с;

 а) 1 Кі ; b) А/кг.

 стимулююча дія на живі організми малих доз йонізуючих випромінювань; 

отруєння організму радіоактивними речовинами; 

 підвищення радіочутливості біологічних об’єктів, викликане аґентами різної природи, які застосовують перед або під час опромінення;

 здатність організму, не втрачаючи життєздатності, витримувати високі дози йонізуючих випромінювань; 

введення в організм речовин, які підвищують його стійкість до дії йонізуючих випромінювань.

 коефіцієнт, який показує, у скільки разів радіаційна небезпека у випадку хронічного опромінення людини для даного виду випромінювання вища, ніж у випадку рентгенівського або  - випромінювання за однакової поглиненої дози;

 перехідний коефіцієнт, який залежить від опроміненої речовини і енергії фотонів; 

 поглинена доза в якій враховано поправку на тканину;

 відношення приросту еквівалентної дози за інтервал часу до цього інтервалу часу; 

 відношення середньої енергії, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі. 

 відношення числа dn йонів одного знаку, утворених зарядженою йонізуючою частинкою на елементарному шляху dl, до цього шляху;

 відношення енергії dE йонізуючої частинки при проходженні елементарного шляху dl у речовині, до довжини цього шляху; 

відношення лінійної гальмівної здатності речовини S до густини речовини ; 

величина, яка характеризує глибину проникнення зарядженої частинки в речовину; 

добуток середнього лінійного пробігу R зарядженої йонізуючої частинки в даній речовині на густину цієї речовини . 

маси m цього джерела;

площі S його поверхні; 

його об’єму; 

 числа молів n речовини, яка містить даний радіонуклід;

 часу випромінювання. 

енергією, яку передає йонізована частинка речовині в заданому околі її траєкторії на одиницю довжини треку;

відношенням суми початкових кінетичних енергій всіх заряджених йонізуючих частинок, до маси речовини в цьому об’ємі; 

відношенням середньої енергії dЕ, переданої йонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси dm речовини в цьому об’ємі; 

відношенням сумарного заряду dQ всіх йонів одного знаку, утворених у повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі;

 добутком поглинених доз окремих видів випромінювань і відповідних коефіцієнтів зважування keq на тип випромінювання. 

 D = f/X;

D = f X3 ;

D = fX; 

D = fX2 ; 

D X = const

проникаюче до поверхні землі космічне випромінювання; 

 випромінювання радіоактивних речовин в природі разом з космічним випромінюванням;

випромінювання окремих радіоактивних речовин в природі;

короткохвильове видиме випромінювання; 

 потік у -квантів

Кі/л;

 Бк/см3 ;

 Бк/л; 

Кі/м2

 Бк/м3 .

один із видів взаємоперетворення елементарних частинок при їх взаємодії з відповідними їм античастинками; 

 хімічний розклад речовини під дією йонізуючих випромінювань; 

 метод дослідження структури різноманітних об’єктів; 

 сукупність методів вимірювання активності радіоактивних речовин; 

сукупність методів вимірювання енергії будь-якого випромінювання.

закипанні перегрітої рідини вздовж траєкторії частинки;

 конденсації перенасиченої пари на йонах, утворених зарядженою частинкою у газі; 

виникненні самостійного електричного розряду в газі при попаданні частинки в його об’єм; 

виникненні спалаху світла в кристалі під дією частинки; 

виникненні струму у нагрітій рідині.