Тест Італія Німеччина Радянський Союз

настрої реваншизму та враженого національного самогубства

активізація радикального робітничого і селянського рухів, що було зумовлено також падінням довіри до уряду

орієнтація підприємницьких кіл та численних землевласників, у тому числі й частини селянства. наляканих перспективною революції, на підтримку фашистського руху, що зароджувався.

1916

1918

1919

1920

літо 1936

осінь 1918

серпень 1914

1938

Головою усіх корпорацій був Муссоліні в якості міністра корпораціі

Уряд був замінений Великою фашистською радою

Парламент був палатою корпорацій

Кандидатів до парламенту висував народ

1 листопада 1919

3 жовтня 1928

3 листопада 1918

8 грудня 1920

Було утворено Комуністичну партію Німеччини (КПН), що закликала бойкотувати вибори до Установчих зборів, взяла курс на захоплення влади і встановлення диктатури пролетаріату.

У Кілі вибухнуло повстання моряків і солдатів, з якого почалася революція в Німеччині.

Відбувся 1-й загальнонімецький зʼїзд рад, що виніс рішення про вибори до Установчих зборів і передачу всієї повноти влади РНУ. Цим зʼїздом завершився другий етап революції, який іще давав можливість її мирного розвитку.

Націоналістичні тоталітарні течії, що представляли інтереси агресивних промислово-фінансових кіл суспільства.

Політика завоювання більшості робітничого класу, широконогих верств селянсва.

Політика, спричинена громадянською війною та іноземною інтервенцією, у якій приняли участь як крани Четверного союзу, так й недавні союзники по Антанті.

запровадження продподатку в селі (спочатку 20, а потім - 10 % врожаю) та госпрозрахунку на державних підприємствах;

ринковий продаж надлишків;

право торгівлі хлібом;

здача землі в довгострокову оренду;

скасування заборони на використання найманої праці;

надання тимчасових концесій (дозвіл на господарську діяльність) іноземцям;

грошова реформа.

31 грудня 1922

3 грудня 1919

30 грудня 1922

2 лютого 1923

вересень 1920

січень 1924

травень 1922

січень 1933

вересень 1920

жовтень 1930

травень 1934

ліквідація основних політичних прав громадян (свободи слова, зорань, недоторканності житла, таємниці листування), атмосфера примусового однодумства, шовіністичного розгулу і загальної підозріливості;

пряме адміністративне регулювання господарства державою та конфіскація підприємств, переважно в євреїв, в ході «аріїзації» промисловості;

скорочення безробіття та прискорений розвиток військової промисловості;

контроль над цінами та зарплатою і поступовий перехід до карткової системи розподілу.