Тест з медіаграмотності

A) Реєстрація законопроєкту – лише старт: далі він має пройти профільний комітет, перше читання (за основу), підготовку правок, друге читання (у цілому), підпис спікера парламенту й Президента та офіційне оприлюднення. 

Б) Якщо законопроєкт зареєстровано, зазвичай він автоматично стає законом – тож формулювання в новині є коректними і достатніми.

В) Формулювання подібних заголовків без згадки про поточну стадію проходження законопроєкту маніпулятивне: реєстрація ≠ ухвалення, результат невідомий. 

Г) Стадію документа можна перевірити на офіційному сайті Верховної Ради: у розділі «Законопроєкти» ввести номер і відкрити картку законопроєкту → «Стан проходження». 

Д) Посилання на зареєстрований законопроєкт достатньо підтверджує, що зміни набудуть чинності найближчим часом.

А) Блогер несе відповідальність перед суспільством, а журналіст — перед редакцією, у якій він працює.

Б) Журналіст має дотримуватися професійних стандартів і перевіряти факти перед публікацією, тоді як блогер може поширювати неперевірену або навіть неправдиву інформацію.

В) У сучасному світі немає різниці між блогером і журналістом, адже головною діяльністю обох є інформування суспільства.

Г) Блогер — це по суті продовження професії журналіста, яка через кілька років стане неактуальною.

Д) Журналіст повинен відокремлювати факти від власних оціночних суджень, блогер може висловлювати суб’єктивну думку.

А) «Білий список медіа» містить джерела, які значною мірою дотримуються професійних стандартів журналістики, тому користувачі можуть орієнтуватися на них як на більш надійні. 

Б) «Білий список медіа» робить перевірку посилань і першоджерел зайвою — достатньо довіряти самому переліку.

В) Якщо помилка трапляється, медіа з «білого списку оновлюють матеріали, публікують уточнення чи спростування.

Г) «Білий список медіа» створюється і контролюється державними органами, тому користувачі можуть повністю покладатися на нього.

А) Подивитися, чи спеціалізується ця людина на зазначеній тематиці (освіта, досвід роботи) та чи раніше коментувала теми поза своєю компетенцією. 

Б) Звірити прізвище в базі псевдосоціологів і прихованих піарників від видання Texty.org або подібних ресурсах, які відстежують ненадійних коментаторів. 

В) Подивитися, чи цей прогноз підтримують кілька незалежних експертів, а не лише одна особа.

Г) Подивитися, чи експерт пояснює / аргументує свої прогнози фактами, дослідженнями та джерелами. 

Д) Пошукати, чи людина часто виступає в медіа і має велику аудиторію, адже це достатня підстава для довіри. 

А) Вони ґрунтуються на реальних внутрішніх суперечностях усередині Європейського Союзу, які підтверджують ці тези.

Б) Вони мають на меті підірвати довіру українців до Європейського Союзу та переконати, що євроінтеграція була помилкою.

В) Вони спираються на емоції страху, образи та зневіри, щоб викликати негатив і недовіру до партнерів України.

Г) Вони відображають занепокоєння українців щодо впливу вступу держави до ЄС на соціально-економічну ситуацію.

А) Суспільний мовник зобов’язаний транслювати тільки новини та інформаційні програми, уникаючи розважального контенту, тоді як приватні медіа можуть створювати будь-які формати.

Б) Суспільний мовник забезпечує доступність контенту для всіх верств населення, а також адаптує контент для людей з інвалідністю.

В) Суспільний мовник має фінансуватися лише з податку громадян. 

Г) Суспільний мовник підзвітний суспільству через Наглядову раду. Приватні медіа насамперед підзвітні своїм власникам або інвесторам.

Д) На відміну від приватних медіа, суспільний мовник не може мати жодної реклами в ефірі.

А) Навіть авторитетні іноземні медіа можуть мати власні редакційні позиції, упередження чи політичний контекст, тому їхні матеріали потребують критичного аналізу.

Б) Під час перекладу чи адаптації статей українськими медіа можуть змінюватися акценти або контекст, тому варто звірятися з оригіналом.

В) Західні медіа дотримуються вищих етичних стандартів, тому їхні матеріали апріорі не потребують додаткової перевірки.

Г) Різні країни мають різні журналістські традиції та культурні контексти, тому інформація може подаватися під різними кутами.

Д) Якщо матеріал опубліковано в англомовному виданні, це автоматично підвищує його достовірність порівняно з українськими джерелами.

А) Можливе порушення журналістських стандартів: у матеріалах поширюється ненаукова або неперевірена інформація без належного маркування.

Б) Намір редакції відображати культурне розмаїття аудиторії, що не суперечить журналістським стандартам.

В) Орієнтацію медіа на емоційність і кліки замість достовірності — такий контент часто створюють для охоплень, а не для інформування.

Г) Урахування суспільного інтересу до нетрадиційних тем, що допомагає збільшувати довіру до медіа та сприяє плюралізму думок.

А) Чат-боти з ШІ не мають прямого доступу до офіційних баз даних у реальному часі, тож можуть видавати застарілу або неперевірену інформацію.

Б) Оскільки чат-боти з ШІ навчаються на величезних масивах текстів, їхні відповіді апріорі репрезентують найпоширенішу і найправдивішу точку зору. 

В) Моделі ШІ схильні до так званих «галюцинацій»: вони можуть вигадувати неіснуючі факти, посилання чи цитати.

Г) Популярність конкретного чат-бота є індикатором того, що його відповіді максимально достовірні. 

Д) Оскільки ШІ-моделі навчаються на великих масивах відкритих текстів, у них можуть потрапляти дезінформаційні або пропагандистські джерела, зокрема й російські.

А) Такі зображення можуть використовуватися як інструмент російських інформаційних операцій, щоб знизити довіру до справжніх фото і до самої події.

Б) ШІ-зображення завжди є безпечним способом емоційного впливу, адже не показують реальних страждань.

В) Такі картинки знецінюють реальний біль постраждалих і виглядають як маніпуляція. 

Г) Реальні світлини є доказами воєнних злочинів, а ШІ-зображення не можна використати як доказ, адже вони не фіксують реальність.

Д) Використання ШІ-зображень може бути виправдане, якщо це допомагає уникнути травматичного контенту і зберегти етичність публікації.

А) ШІ не несе етичної чи юридичної відповідальності за свої поради, тоді як психотерапевт підзвітний професійному кодексу. 

Б) Анонімність спілкування з ШІ робить його кращим за психотерапевта, адже користувач може бути максимально відвертим без страху осуду.

В) ШІ не здатний поставити правильний діагноз, бо працює лише з текстовими описами симптомів. На відміну від психотерапевта, він не бачить невербальних сигналів і не може відчитати глибину емоцій пацієнта. 

Г) Алгоритм часто намагається підтримати переконання користувача, навіть якщо вони шкідливі, тоді як психотерапевт може м’яко конфронтувати й допомогти подивитися на проблему під іншим кутом. 

Д) ШІ здатний швидко проаналізувати особистість користувача на основі його текстів і дати більш точні поради, ніж психотерапевт.

А) Тексти для навчання чи саморозвитку, наприклад, уривки з публічних лекцій або власні чернетки, які не містять чутливої інформації. 

Б) Внутрішні документи компанії з фінансовими показниками та бюджетами, адже ШІ швидко підсумує ключові цифри. 

В) Чернетку допису у соцмережі чи навчального есе, якщо там немає персональних даних чи приватної інформації. 

Г) Скан паспорта або медичну довідку, щоб ШІ автоматично переклав чи пояснив їх. 

Д) Приватне листування з колегами, адже після завершення сесії чат-бот видаляє всю інформацію. 

А) Щоб заробити гроші на рекламі Telegram-каналу, навіть якщо його контент не перевірений.

Б) Щоб поділитися інформацією, яка, на їхню думку, може бути важливою, навіть якщо вони не перевіряли джерело.

В) Щоб допомогти аудиторії знайти справді достовірні джерела новин.

Г) Щоб збільшити кількість підписників у Telegram-каналі, з якого потім можна отримувати прибуток чи поширювати маніпулятивний контент.

А) Ні, бо опитування у Telegram показує лише думку підписників цього каналу, а не всіх виборців. 

Б) Так, якщо у голосуванні взяли участь тисячі людей – це автоматично робить його репрезентативним.

В) Ні, такі опитування легко накрутити ботами або координованими групами користувачів. 

Г) Так, адже такі опитування – це «експрес-соціологія», яку визнають офіційні органи.

Д) Так, бо сам Telegram гарантує чесність голосування і забороняє накрутки. 

A) Оцінити довіру до збору за кількістю підписників та активністю акаунта організатора — якщо багато підписників і давня історія публікацій, збір, ймовірно, перевірений.

Б) Попросити офіційний лист від військової частини з підписом командира підрозділу, для якого проводиться збір.

В) Задонатити невелику суму, щоб перевірити, чи волонтер прозвітує.

Г) Звернути увагу на тон і формулювання поста: надмірна драматизація або відсутність конкретики (“терміново!”, “на конкретний напрямок”) мають насторожити.

Д) Перевірити, чи вказані відкриті реквізити (банка, окрема картка для збору) і чи публікуються звіти про попередні закупівлі.

A) Надіслати близьким це повідомлення для того, щоб вони краще підготувалися до негоди.

Б) Перевірити першоджерело: знайти офіційний прогноз Українського гідрометеорологічного центру або пряму цитату синоптика, звернути увагу на регіональний аспект, точні дати, формулювання та чи не перекручено акценти; лише після цього оцінити інформацію.

В) Вважати, що драматичний заголовок виправданий, аби краще попередити читачів.

Г) Подивитися, чи є ця новина в інших Telegram-каналах.

А) Щоб викликати суспільну дискусію й привернути увагу до важливих соціальних проблем, навіть якщо факти подаються перебільшено.

Б) Щоб викликати емоційну реакцію аудиторії (страх, обурення, паніку) та змусити людей поширювати контент без перевірки.

В) Для того, аби розважити аудиторію, адже перебільшення і сенсаційність краще утримують увагу, ніж сухі факти. 

Г) Для монетизації переглядів і залучення нових підписників через скандальні чи клікбейтні матеріали.

А) Перехід спілкування у месенджер поза межами торговельного майданчика.

Б) Надсилання посилання нібито для «отримання коштів».

В) Детальне розпитування про стан товару та прохання надіслати фото.

Г) Запит даних картки, залишку на рахунку чи коду з SMS.

Д) Відсутність підтвердження покупки у власному акаунті на сайті.

А) Щоб почати роботу, потрібно сплатити реєстраційний внесок чи купувати «стартовий пакет матеріалів».

Б) У вакансії вказані офіційні контакти роботодавця (сайт, email, телефон), які легко перевірити через пошук у відкритих джерелах.

В) Обіцяний заробіток виглядає неспівмірно великим у порівнянні з реальною ринковою оплатою подібних завдань.

Г) Щоб почати роботу, вас просять надати доступ до банківської картки чи акаунтів.

А) Подивитися «інформацію про обліковий запис»: дату створення акаунта, країну розташування, історію зміни назви сторінки.

Б) Переглянути хайлайти «Відгуки» та скріншоти переписок як головний доказ надійності.

В) Проаналізувати дати опублікування дописів на сторінці: чи не було масового заливу десятків постів за короткий період часу для імітації активності. 

Г) Орієнтуватися насамперед на велику кількість підписників і активність у коментарях.

А) Завжди перевіряти справжність посилань, натискаючи на них і дивлячись, куди вони переадресовують. 

Б) Не переходити за сумнівними посиланнями, навіть якщо вони надійшли від знайомих чи друзів, адже їхні акаунти також могли зламати. 

В) Активувати двофакторну автентифікацію в Telegram, щоб навіть у разі викрадення пароля зловмисники не могли легко отримати доступ. 

Г) Вводити свої дані повторно на будь-якій сторінці, схожій на офіційну, адже Telegram має кілька різних форм авторизації. 

Д) Якщо повідомлення виглядає адекватно, можна спершу переслати його іншим друзям, щоб перевірити, чи вони теж отримували подібні «подарунки».