Тести за темою "Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот"

показати, улюблений, вари, їжачковий

хотіти, їздовий, проїжджаючи, їздив би

їздити, знайти, шукаючи, досягнути

нагромаджуючи, досягнутий, хотячи, зважаючи

ошуканий, написаний, сумуючи, принижений

друкуючи, помивши, звеселяючи, споглядаючи

перемагаючи, стежачи, страждаючи, почищений

зробивши, креслячи, переписаний, жартуючи

виписано, наївшись, прочистивши, розгортаючи

ходити, шнуруючи, сміючись, насупившись

Настає літо, і, розлившись нестримною повінню, хату затоплює зелень:

здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи, водоспадами ллється витка квасоля, пливуть ясночолі соняшники.

Опам’ятавшись, князь звелів слугам принести золоту чашу, щоб прийняти

безцінний дар.

З кутів даху спускають свої вуса-щупальця потворні дельфіни, їхні хвости,

переплітаючись, моторошно виглядають на тлі неба.

Та чи можна відшукати слово, щоб назвати те, що тріпоче під лівим крилом

журавля і веде його тисячоверстя до рідного гнізда?

 Струшуючи пилок з екзотичних квітів, метелик перелітав від кущика до кущика.

співати, описати

струсити, вигукувати

складати, плавати

крутити, ставити

розкрутити, летіти

працюючи, роблячи, сидячи, пишучи

розсердившись, сказавши, читаючи, дочитуючи

залишивши, тремтячі, затремтівши, розплющивши

залишені, опинившись, приготуючи, описуючи

лежачи, намалювавши, йдучи, падаючи

Хоч ідуть по Хрещатику люди щільно, як у черзі, майже притулившись один до

одного, але я не бачив, щоб хтось когось копнув ногою, ударив ліктем або вилаяв.

Святиною-оберегом для української нації постає Тарас Шевченко.

Храм задумано було звести за подобою візантійського собору, в якому хрестився Володимир.

 Внутрішнім оздобленням Володимирського собору керував професор Київського університету Андріан Прахов.

Запрестольна Богородиця Володимирського собору - втілення безмежної

материнської любові.

Однією з прикрас Святих гір є пущі скумпії, що ростуть, звившись воєдино,

майже на голих крейдяних скелях.

Серед цих передоснов – традиції, закони предків і віра – ті святині, що,

переходячи у спадок, не дають забувати, „чиїх батьків чиї діти”.

І чи не на останньому ударі поминального дзвону нація, зібравши всю свою

життєву енергію, послала у світ себе в образі й подобі Шевченка, заявивши: „Я єсть!”

Львів неповторний – ранковий чи вечірній, весняний чи осінній, сполосканий

липневою зливою чи притрушений молодим сніжком.

Восени листя цієї рослини набирає незвичайно яскравого забарвлення,

перетворюючи кущі на червоні багаття на білому тлі схилів.

писати, сидіти

стояти, плакати

малювати, клеїти

сипати, боротися

лежати, ловити

Історичні міста великі не тому, що завжди залишались однаковими, а тому, що

змінювалися, оновлялися, зростали навіть умираючи знову воскресали й возносилися з руїн і попелу.

Традиційний український костюм XVII–XIX століть суттєво змінився за часів

Київської Русі зберігши при цьому основні етнічні та регіональні риси.

Хіба вдалося нам, підрахувавши всі слова у творах Тараса Шевченка, виявити

словниковий запас великого поета?

Греки-елліни їздили по науку в Єгипет знаючи, що в книгах єгипетських жерців

заховано багато скарбів людської мудрості, почасти успадкованих від ще давніших цивілізацій.

Досягши власного розквіту культури греки стали вчителями для римлян, а потім Стародавній Рим став осередком освіти.

Гуцули були красиві, танцюючи якийсь свій нікому не відомий танець.

Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз.

Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.

Дівчина тихо заспівала, сівши на ослоні біля печі й схиливши низько на груди

голову.

Сонце, сідаючи за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди.

З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю прóсторінь

привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим.

Згодом золоте сонце, не виникнувши ще з моря, послало свій промінь під небо

на білі хмарки́.

Тоді Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату й будить мрії про

ніким ще не бачені далекі світи.

З півночі дихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, – на схід сонця.

Козацька рада, оглянувши пробу комишеву, схвалила: „Воздвигнемо!”

Сулима передав Сч наказному отаманові й одного ранку забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на найбільшу з них щоб оглянути все військо.

Упевнившись що все впорядковане добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця.

Там, за Дніпром, саме вставало сонечко й грало рожевим промінням по рівній,

як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, укриті зеленими плавнями береги широкої річки.

Отаман перехрестився, і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися

посилаючи рідній Україні своє останнє вітання.

Одягнувши шапку кошовий махнув булавою – і вмить сотні весел, ударивши в

прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася.

У наші дні Києво-Могилянська академія розвивається, відроджуючи давні

традиції.

Раділи люди встаючи.

У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре

серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі.

Втративши кордон чи державність, народ завжди має можливість їх відновити,

а мови не відновить ніколи: вона втратиться на віки вічні.

Силою примушувати народ зрікатися рідної мови – найбільший злочин.

Людину малого зросту козаки, жартуючи, називали Махинею, а великого

зросту – Малютою, шибеника – Святошею.

Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче

кепкував із товариша.

Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає в доісторичні

часи.

Мова є найгеніальнішим наслідком матеріальної й духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово – це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Національна мова – це здобуток культури всього людства, бо кожна мова

доповнює іншу, а разом вони – витвір світового колективного людського розуму.

1

2

3

4

немає