Пора підсніжників.
Найсвітліш у листяному лісі буває ранньої весни. Під сонячним промінням швидко збільшуються круги талої землі навколо дерев. На очах з’їдає останні ніздрюваті кучугури снігу південний теплий вітерець. Задзюрчали по вибалках струмочки. Ґрунт ще не просох, а над землею, вкритою торішнім листям, вже піднялися ранні квіти. Розкрилися грона пролісків, схожих на небесну блакить. Посередині галявини забіліли підсніжники. Між зеленими листочками загорілися жовтенькі зірочки гусячої цибульки. Світло і тепло розбивають панцир на бруньках. Вже недалеко той час, коли оксамитовим серпанком вкриються розлогі крони кленів, лип і затінять нижній ярус лісу.
Про що йдеться в тексті?
Що стає сигналом для природи в настанні весняного часу за текстом?
Як описується перехід від зими до весни за текстом?
Яку сцену спостерігають герої поетичного тексту у весняному лісі?
Які природні процеси виникають у лісі за описом у тексті?
Яке важливе явище в земній корі бачать герої поетичного твору?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома