Тімс (7-10 теми)

 Обсяг сукупності це: 1) Сума частот варіант від нижньої межі до даного значення; 2) Додатне число, яке вказує, скільки разів варіанта зустрічається у сукупності; 3) Кількість об’єктів сукупності; 4) Сума частостей варіант від нижньої межі до даного значення.

. Статистичний розподіл вибірки це: 1) Послідовність варіант, що записані у зростаючому (спадаючому) порядку; 2) Ряд згрупованих варіант у визначених межах або розподіл частот між інтервалами варіювання значень ознаки; 3) Множина об’єктів, що підлягає статистичному дослідженню; 4) Перелік всіх варіант варіаційного ряду і відповідних їм частот чи частостей.

. Статистична оцінка це: 1) Оцінка * О , математичне сподівання якої не дорівнює параметру О , що оцінюється, то ; 2) Оцінка параметрів розподілу генеральної сукупності, яка визначається двома числами – кінцями інтервалу; 3) Висновок про параметри генеральної сукупності, зроблений на підставі параметрів вибірки; 4) Оцінка, яка при заданому обсязі вибірки n має найменшу дисперсію.

зміщена це: 1) Оцінка * О , математичне сподівання якої не дорівнює параметру О , що оцінюється, то ; 2) Оцінка параметрів розподілу генеральної сукупності, яка визначається двома числами – кінцями інтервалу; 3) Висновок про параметри генеральної сукупності, зроблений на підставі параметрів вибірки; 4) Оцінка, яка при заданому обсязі вибірки n має найменшу дисперсію.

ефективна статистична це: 1) Оцінка * О , математичне сподівання якої не дорівнює параметру О , що оцінюється, то ; 2) Оцінка параметрів розподілу генеральної сукупності, яка визначається двома числами – кінцями інтервалу; 3) Висновок про параметри генеральної сукупності, зроблений на підставі параметрів вибірки; 4) Оцінка, яка при заданому обсязі вибірки n має найменшу дисперсію.

Генеральна дисперсія це: 1) Оцінка параметрів розподілу генеральної сукупності, яка визначається одним числом; 2) Середнє арифметичне квадратів відхилень варіант генеральної сукупності від їхнього середнього значення  x ; 3) Варіанта, яка найчастіше зустрічається у варіаційному ряді; 4) величина, що обчислюється за формулою    N i i x N x 1 1 , якщо всі варіанти x (i 1, N) i  цього ряду різні, і формулою    k i i i N x N x 1 1 , якщо варіанта x (i 1, k) i  має частоту Ni   k i Ni N 1 ( ) , де N - кількість варіант ряду.

Емпіричний момент порядку k це середнє арифметичне значення k -го степеня: 1) різниці i B x  x ; 2) варіант i x ; 3) різниці xi  a ; 4) різниці i DB x  , де B x - середнє значення, DB - вибіркова дисперсія, a - довільна стала. 

Початковий емпіричний момент порядку k це середнє арифметичне значення k -го степеня: 1) різниці i B x  x ; 2) варіант i x ; 3) різниці xi  a ; 4) різниці i DB x  , де B x - середнє значення, DB - вибіркова дисперсія, a - довільна стала.

Центральний емпіричний момент порядку k це середнє арифметичне значення k -го степеня: 1) різниці i B x  x ; 2) варіант i x ; 3) різниці xi  a ; 4) різниці i DB x  , де B x - середнє значення, DB - вибіркова дисперсія, a - довільна стала.

Вказати, які з тверджень правильні: 1) Математичне сподівання вибіркової дисперсії дорівнює оцінюваній генеральній дисперсії; 2) Виправлена середня є незсуненою оцінкою генеральної середньої; 3)     M x x B ; 4) Виправлена середня є зсуненою оцінкою генеральної середньої.

Вказати, які з тверджень правильні: 1) Вибіркова дисперсія є незсуненою оцінкою генеральної дисперсії; 2) Математичне сподівання вибіркової дисперсії дорівнює оцінюваній генеральній дисперсії; 3) Виправлена дисперсія є зсуненою оцінкою генеральної дисперсії; 4) Вибіркова дисперсія є зсуненою оцінкою генеральної дисперсії.

Вказати, які з тверджень правильні: 1) Вибіркова дисперсія є незсуненою оцінкою генеральної дисперсії; 2) Математичне сподівання вибіркової дисперсії дорівнює оцінюваній генеральній дисперсії; 3) Виправлена дисперсія є зсуненою оцінкою генеральної дисперсії; 4) Вибіркова дисперсія є зсуненою оцінкою генеральної дисперсії.

Вказати, які з тверджень правильні: 1) Одночасно зменшити ймовірності похибок першого та другого роду можна тільки за рахунок збільшення обсягу вибірки; 2) Одночасно зменшити ймовірності похибок першого та другого роду можна багатьма способами; 3) Одночасно зменшити ймовірності похибок першого та другого роду можна багатьма способами, зокрема за рахунок збільшення обсягу вибірки; 4) Збільшення обсягу вибірки не зменшує ймовірності похибок першого та другого роду.