ТКР. Службові частини мови. Вигук.

Мудре слово не лежить у скрині, а ходить по вулиці.

Війна й жалість поруч не ходять і поряд не живуть.

Хто бува на возі, той бува й під возом.

Відважних пізнають у небезпеці.

Правда без ніг ходить.

Очам перед вухами вір!

за винятком, поверх, у напрямку до.

згідно з, у результаті, з-перед

за винятком, в силу, з метою.

за/для, по/під, з/посеред

у/здовж, по/перек, на/вкруги.

на/вколо, згідно/з, по/між.

По/під кропивою часто суниці ростуть.

З/за будь-якого тину може вовк вискочити.

З чужого коня злазь хоч і по/серед дороги.

Рука руку миє, а вдвох вони вмивають обличчя.

Не пронесеш кота в мішку, щоб не видно було кігтів.

Не лови гав угорі, тому що впадеш донизу.

але, або, тому що, чи ... чи.

хоч ... хоч, зате, однак, якби.

як ... так і, проте, то ... то,

Як/що хочеш людину пізнати, дай їй владу.

Як/що щастя людину псує, то нещастя її гартує.

Як/що є в серці, це завжди в очах видно.

Життя - це радість, це щастя, яке не кожен цінує.

Не ліз би на гору, не впав би з гори.

Хіба ж багатство і заздрість не ходять одне за одним.

Упізнаю/ж/бо тебе травичко, бо ти кропива.

Скільки, качко, не мудруй, а лебедем не/будеш.

Почекай/но, конячко, виросте для тебе травичка.

Ой не герой той сину хто безглуздо згинув.

Ех сором і сумління найкращі вчителі.

Ой пташко тебе впізнають по пісні а от людину по мислі.

Сказала жаба до рака: "Геть! Тікай, потворо!"

"Ква!" - ото й весь жабин день.

Що менша жаба, то, ох, більше галасу.