Твори Емми Андієвської

 яянин

пастушок

син бідної вдови

 дід

 біг за козою, посковзнувся, стрибаючи зі скелі на скелю, й упав у провалля.

заблукав у дрімучому лісі, шукаючи козу

заблукав у печері, шукаючи козу

упав з корабля у воду

що навколо незнайомі люди

що опинився у незнайомому місті

що лежить на лісовій поляні

що лежить на площі великого міста

садили дерева

будували вежі

будували будинки

відпочивали

Знали тільки своє "я" і ні на кого не звертали уваги

Не розуміли мови хлопця

Хлопець був їм байдужим

Були глухими і не чули їх

не спроможний вимовити коротеньке слово "ми"

не спроможний вимовити коротеньке слово "ти"

не має для цього достатньо сили

від брам загубилися ключі

вони знають секрет вічної молодості

«я» кожного із яян невичерпне

 харчуються своїм власним «я»

харчуються тільки корисними продуктами

«Який гарний цей світ!»

«Як добре на волі!» 

«Ми врятовані!»

«Ми на волі!»

щирості та чуйності

толерантності та взаємопорозуміння

уміння бути справжнім другом

вірити в дива

уміти гарно говорити

ніколи не ходити в гості без запрошення

пишалися рибкою

сумували через її балакучість

шукали для неї гарного вчителя

тікали від неї

говорющу рибу видaлили з води

зустріч із самотнім рибалкою

риба зaшквaрчaлa нa пательні

рибка народилася балакучою

рибка стала наймудрішою серед риб

риба в гостях у рибалки