Українська Мова

Підмет

Присудок

Додаток

Означення

вказує на особу, предмет, ознаку і кількість, але не називає їх

називає предмет і відповідає на питання хто? що?

називає кількість предметів і їх порядок при лічбі

виражає ознаку предмета або його належність комусь

а) особу того, хто говорить ;

б) на співрозмовника;

в) на особу чи предмет, про які йдеться.

а) ні в кого, ні з ким, де в кого, будь на чому;

б) дехто, абищо, будь - що, казна-що, будь-який;

в) той самий, одне і теж, той чи інший, що таке.

для формулювання питання про осіб

при належності чогось певній особі

для зв'язку частин складного речення

Ми тоді ще були дітьми і, може, не одразу розуміли всю велич першої науки першого свого вчителя (В. Кучер).

Той же явір наш

Під вікном у школі (А. Малишко).

Вчителько моя, зоре світова,

Раднице моя на Вкраїні милій (А. Малишко).

Минали роки, і кожен з нас усе більше і глибше усвідомлював велику ціну знань (В. Кучер).

Ні/до/кого, ні/у/скількох, аби/з/чим;

 аби/хто, ні/який, ні/в/що;

 казна/в/кого, ні/з/ким, хто/сь;

будь/хто, ні/скільки, ні/за/що.

неозначені;

 відносні;

особові;

заперечні.

він, мене, вам, тобі, своїм;

кожному, всім, іншого, нічийого, ми

казна з ким, абихто, декому, бозна-чий, когось;

 нічий, нікотрого, нікому, ні з ким, будь з ким.

5

6

8

9

що?, де?, коли?;

хто?, що?, який?,чий?, котрий?,скільки?;

хто?, який?, чому?

 що робити?, який?, скільки?.