Українські народні ударні інстументи (МІ-8,9)

Музичний ударний інструмент, металева або дерев'яна пластина, підвішена на кріпленнях, звук з якої видобувають ударами палиці або молотка

 Басовий інструмент, звук видобувається ковзанням пальців по волосяному «хвостику», закріпленому на натягнутій шкірі. Висоту звуку змінюють силою натягування волосяного «хвостика».

Цей музичний інстурмент має синонімічні назви: «цеберко», «бербениця», «бербениха», «бербенятко». Його використовують як акомпануючий в народних ансамблях, а також для супроводу співів колядок.

Цей музичний інструмент широко використовуються замість дзвонів у багатьох православних країнах: Греції, де відомий як «симантрон» або «симантеріон» (грец. σήμαντρον, σημαντήριον) чи «ксилон» (ξύλον), Румунії (рум. toacă), Болгарії, Сербії, Македонії, Україні, Росії.

Цей музичний інструмент входив до клейнодів Запорозької Січі. Речей таких було небагато: хоругви (корогви), бунчук, гетьманська булава, печатка і цей музичний інструмент, що мали соковиту козацьку назву турецького походження. Козаки часто ще називали цей інструмент словом «котли».

Оберіть БИЛО

ТУЛУМБАС

БУГАЙ

БУБОН