Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)

1566;

1569;

1588;

1596.

Великого князівства Литовського, Королівства Польського, князівства Молдови, Кримського ханства;

Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Московського царства, королівства Угорщини, королівства Молдови, Кримського ханства;

Королівства Польського, князівства Молдови, Кримського ханства, королівства Угорщини;

Великого князівства Литовського, Королівства Польського, Османської імперії, Московського царства.

Воєводства;

Округи;

Полки;

Повіти.

Імперія;

Республіка;

Федеративна держава;

Царство.

Адміністративно-територіальна одиниця Речі Посполитої;

Багатогалузеве господарство, яке базується на щотижневій праці залежних селян та орієнтоване на ринок;

Селянська хатина з присадибною ділянкою;

Посада у польському сеймі.

Право, за яким міста звільнялися від управління великих землевласників і створювали власні органи самоврядування

Право, яке звільняло польських магнатів від сплати податків:

Право, за яким купці Речі Посполитої не сплачували податків та мита

Право на волю для закріпачених селян.

Утворення греко-католицької церкви;

Поява вотчинної форми землеволодіння;

Утворення Речі Посполитої та входження українських земель до її складу;

Реформа політичної системи, надання автономії українським землям.

Великий литовський князь Ягайло;

Король Польщі Сигізмунд ІІ Август;

Князь Костянтин Іванович Острозький;

Першодрукар Іван Федоров.

книги, надруковані князем В.-К. Острозьким;

рукописні книги, створені тогочасною українською мовою;

підручники, надруковані коштом православних братств;

 перші друковані на українських землях книги, видані І. Федоровим.

доброчинні товариства української шляхти, які опікувались справами бідноти;

об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.;

релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.;

корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.

В. К. Острозький

Ф. Скорина

І. Федоров

Ш. Фіоль

Палац Корнякта;

Успенський собор;

Каплиця Боїмів;

Вежа Корнякта.

Луцьк;

Львів;

Київ;

Брацлав.

С. Зизаній;

І. Борецький;

І. Вишенський;

С. Кленович.

1578 р.;

1581 р.;

1585 р.;

1595 р.

відбувався масовий братський рух;

створено "Пересопницьке Євангеліє";

відбувалася інтенсивна забудова центра міста Львів;

було написано Київський літопис.

Шляхта;

Магнати;

Міщани;

Духовенство.

Патриціат;

Бюргерство;

Бояри;

Плебс

Г, Б, В, А

Б, Г, В, А

Б, Г, А, В

Б, В, А, Г

Князь, талановитий полководець.

Найбільший після короля землевласник.

"Некоронований король Русі".

Претендент на польський престол та титул Великого князя Литовського.

К. Острозький активно підтримував укладення Люблінської унії.

Відомий своєю меценатською діяльністю.

Князь, магнат, культурний діяч.

Чорна кам'яниця, будинок Корнякта, вежа Корнякта.

Будинок Корнякта, вежа Корнякта, Успенська церква.

Вежа Корнякта, Успенська церква, замок Меджибожа;.

Каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта, Успенська церква