"Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст."

1556 р.

1574 р.

1569 р.

1596 р.

зимівник

уход

фільварок

слобода

заснування Києво-Могилянської колегії

створення Пересопницького Євангелія

заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії

створення козацьких літописів

заснування Глухівської співочої школи

видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря»

відновлення ієрархії православної церкви

закріпачення українського селянства.

поширення ідей Реформації та Контрреформації.

виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

реоформування православної церкви митрополитом П. Могилою.

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залежних від нього селян-кріпаків.

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, й базувалося на праці залежних селян.

обезземелення

окатоличення

закріпачення

полонізація

династичний шлюб литовського князя та польської королеви за умови прийняття Великим князівством Литовським католицизму

спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти рицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

відновлення у складі Великого князівства Литовського Київського та Волинського удільних князівств на чолі з представниками литовської династії

об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту

корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.

доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом православних храмів власним коштом у XVI ст.

об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.

релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

Хотинської фортеці.

Меджибізького замку.

Острозького замку.

Кам’янець-Подільської фортеці.

проведення митрополитом П. Могилою реформи православної церкви.

підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху.

утворення окремої Галицької православної митрополії.

укладення унії між православною та католицькою церквами.

«губернія».

«воєводство».

«князівство».

«намісництво».

укладення Люблінської унії

утворення греко-католицької церкви

утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у Львові

заснування Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі

«Самодержцем усієї Русі».

«Руським батьком козацтва».

«Першим руським професором».

«Некоронованим королем Русі».

П. Могилу

Ф. Прокоповича

Й. Кондзелевича

В.-К. Острозького

Львівського університету

Києво-Могилянського колегіуму

Луцької братської школи

Острозької академії

Єрусалимський патріарх Феофан 1620 р. висвятив його на Київського митрополита

брав участь у заснуванні Богоявленського братства в Києві

домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії

був автором богослужебної книги «Требник»

був соратником гетьмана Б. Хмельницького під час Національно-визвольної війни

до обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври

визнав право московського патріарха на Київську митрополію