Українські землі в першій половині XVI ст. Люблінська унія 1569 р

Великому князівству Литовському

Польському королівству

Московському князівству

Угорському королівству

Великого Князівства Литовського

Королівства Польського

Московського князіства

Трансильванського князівства

Західна Волинь

Східна Волинь

Чернігово-Сіверщина 

Київщина

Велике Князівтсво Литовське та королівство Польське

Австрійські Габсбурги та Трансильванське (Семиградське) князівство 

Князівство Московське та королівство Польське

Кримське ханство та Османська імперія

Московського князівства

Великого Князівства Литовського

Королівства Польського

Османської імперії

1 червня 1569 р.

1 липня 1569 р.

1 липня 1568 р.

1 червня 1568 р.

про спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти Тевтонського ордену;

про династичний шлюб литовського князя та польської короле­ви;

про припинення існування Великого князівства Литовського шля­хом його включення до складу Польського королівства;

про об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту;

Шляхетський сейм

Сенат

Вальний сейм

Королівський сейм

Волинь, Поділля, Київщина і Брацлавщина

Волинь, Буковина та Закарпаття

Київщина, Брацлавщина та Чернігово-Сіверщина

Волинь та Поділля

На українські землі поширився західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів.

Українські селяни були позбавленні закріпачення.

Українська шляхта почала ополячуватися.

Українські землі залучилися до нових форм суспільного життя: «шляхетської демократії» (устрій, за яким провідна роль у державі належала шляхті), місцевого самоврядування, станового судочинства тощо.

На приєднаних до Польщі українських землях зберігалися судочинство за нормами Литовських статутів та ведення діловодства руською мовою