Український фольклор (загальна контрольна робота)

це видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності

це пісні, які співають в певну пору року та супроводжують землеробські роботи

це вірування прадавніх слов’ян у надприродні сили навколишнього світу

це художня колективна творча діяльність народу, яка зберегла в собі його знання про життя, природу, світогляд, давні традиції, уявлення та переживання

справжній

народна мудрість

слово, оповідання

печера, яр

це такий різновид виконавства, який пов’язаний з максимально точним відтворенням звучання музики у тому вигляді, в якому він існує в народному середовищі і виконується самими носіями фольклору.

це видозмінення музичного твору шляхом використання різноманітних засобів музичної виразності

пісні, які співають в певну пору року та супроводжують землеробські роботи

символічна церемонія, яка виконується в строго визначеному порядку

слова та музика написана конкретними авторами

авторський текст не може видозмінюватися при виконанні

передавалося усним способом

слова та музика не мають автора, це колективний твір народу

пісня має незмінний фіксований нотний та поетичний текст

імпровізаційність

в різних регіонах є свої варіанти нотного та поетичного тексту пісні

виконавці можуть доповнювати народний твір, збагачуючи його зміст

у формі заспів – приспів

у простій формі

 у формі періода

пісні, які співають на перепочинку та, коли увечері повертаються додому

 пісні, які виконуються матір’ю (рідше іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її заспокоїти та приспати

пісні, що виконуються при зажинанні першого снопа

пісні, в яких у гумористичній формі відображаються різноманітні життєві ситуації та стосунки людей

пісні, які виконуються матір’ю (рідше іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її заспокоїти та приспати

символічна церемонія, яка виконується в строго визначеному порядку

музикування, при якому створення музики відбувається безпосередньо під час її виконання

різновид виконавства, який пов’язаний з максимально точним відтворенням звучання музики у тому вигляді, в якому він існує в народному середовищі і виконується самими носіями фольклору

 жвавий темп

чіткий і танцювальний ритм

скорботний, журливий характер

 мінорний лад

 мажорний лад

форма діалогу

 чітка куплетна форма

 повільний темп

колядки, щедрівки

історичні

ліричні

пісні-романси

думи

жартівливі

балади

билини

пісня, в якій відтворено історичні події, вказано їх точне місце та час, оспівані конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них

багатокуплетна строфічна лірико-епічна пісня з розвиненим сюжетом та гостродраматичним змістом

своєрідний імпровізаційно-речитативний лірико-епічний твір для голосу у супроводі бандури

народнопоетичні твори, зміст яких пов’язаний з розкриттям внутрішнього світу людини, її переживань і настроїв

початок весни, майбутнє кохання, наближення весняних польових робіт, надії на добрий врожай

внутрішній світ людини, її переживання і настрої

визвольна боротьба проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького та возз’єднання з Росією

пісні про татаро-турецькі напади та поневолення

різноманітні життєві ситуації та стосунки людей

тяжка та небезпечна праця чумаків

антикріпацькі повстання XIX століття

національно-визвольні повстання гайдамаків XVIII століття

виконуються хором без інструментального супроводу – a’cappella

імпровізаційність

речитативна, кантиленна і моторна мелодика

розвинена кантиленна мелодія широкого діапазону

перемінний лад

строфічна (куплетна) будова пісні (заспів – приспів)

вільний мелодичний розвиток

можливість варіювання основного наспіву та яскраво виражена епічність

пісня, яка створена певними авторами (поетом, композитором), але яка стала народною за побутуванням та популярністю

Пісні, які співають в певну пору року та супроводжують землеробські роботи

пісні, які виконуються матір’ю (рідше іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її заспокоїти та приспати

своєрідний імпровізаційно-речитативний лірико-епічний твір для голосу у супроводі бандури

лірник

гусляр

кобзар

лірник

кобзар

гусляр

Братства незрячих співаків, до яких входили майстри та їх учні

Виробництво, на якому виробляють кобзи

народний інструментальний ансамбль, у склад якого, найчастіше, входять три учасники

мелодика, прикрашена мелізмами

куплетно-строфічна форма

лірична і наспівна мелодія

виконуються  речитативом  (напівспів-напіврозмова)

ритміка пов’язана з наголосами у тексті

танцювальність мелодії

імпровізаційність

немає поділу на строфи

родинно - обрядові

соціально - побутові

родинно - побутові

календарно - обрядові

кріпацькі пісні

календарно-обрядові пісні

чумацькі пісні

рекрутські пісні

солдатські пісні

епічні пісні

козацькі пісні

бурлатські пісні

твори, зміст яких пов’язаний з розкриттям внутрішнього світу людини, її переживань і настроїв

пісні, які співають в певну пору року та супроводжують землеробські роботи

багатокуплетна строфічна лірико-епічна пісня з розвиненим сюжетом та гостродраматичним змістом

творчість самих дітей та твори, які виконують дорослі для дітей

народний інструментальний ансамбль, у склад якого, найчастіше, входять три учасники

пісня, яка створена певними авторами (поетом, композитором), але яка стала народною за побутуванням та популярністю

художня колективна творча діяльність народу, яка зберегла в собі його знання про життя, природу, світогляд, давні традиції, уявлення та переживання

полька

гопак

шумка

кадриль

менует

аркан

чардаш

козачок

Микола Лисенко і Тарас Шевченко

Павло Чубинський і Михайло Вербицький

Микола Лисенко і Михайло Вербицький

Павло Чубинський і Тарас Шевченко