Урок узагальнення. Сучасна музика. Стилі і напрямки

історично складена сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що відображає естетичні погляди різних людей певної епохи або творчого напряму.

напрям у музиці, що виник на межі ХІХ-ХХ столітть у США як синтез африканської та європейської культур. 

створення художнього твору (наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без попередньої підготовки

Стиль музики, який поширився на початку 50-х років, походить від негритянського музичного мистецтва і сільського американського фольклору.

музичний компонент рок-культури; з’явилась у Великобританії та США на межі 50-60-х років XX ст. 

поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями масового музикування.

офіційне найменування професійних та самодіяльних музичних гуртів на теренах колишнього СРСР у 1960-1980-х роках.

група музикантів, об’єднаних однією роботою — створенням та виконанням музичних композицій у певному обраному стилі сучасної музики

стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970-х років, яка характеризується рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами і підтриманим бас барабаном.

французька лірична пісня — народна та естрадна, що має різноманітні жанрові та історичні різновиди.

Н ародний сп івець давніх кельтських родів, в середні віки — валійський, ірландський, шотландський професійний поет-співець, який співав у супроводі схожого на ліру інструмента.

Синонімом терміна «авторська пісна» є: