Утворення "варварських королівств"

Велике переселення народів, спричинене загибеллю Західної Римської імперї, тривало у 4-7 ст.

Племена переселенців, які мігрували зі своїми сім’ями, майном та худобою римляни називали варварами.

Найважливіші питання життя племені у давніх германців вирішували народні збори.

У 451 р. на Каталаунських полях відбулася "битва народів" - битва римлян з гунами.

Західна Римська імперія, історія якої завершилася у 395 р., стала територією появи "варварських королівств".

Наймогутнішою державою Європи у 5-8 ст. було королівство франків.

Франкська держава утворилася наприкінці 5 ст., а очолив її Хлодвіг із роду Меровея.

За правління Хлдвіга франки уклали збірник законів з переліком покарань за різноманітні злочини - "Салічну правду".

У Франкській державі винагородою за службу королю були земля та раби.

Найбільшу владу у державі франків у 6-7 ст. мав король: він був головним суддею, роздавав земельні ділянки, скликав народні збори, але остаточні рішення приймав самостійно.