Узагальнення до розділу ІІІ "Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст."

полки

воєводства

намісництва

губернії

Пірнач

Бунчук

Корогва

Каламар

Кримське ханство

Молдова

Московія

Угорщина

битва під Жовтими Водами

Битва під Батогом

битва під Берестечком

третій Молдовський похід

битва під Пилявцями

місячне затемнення

капітуляція основної боєздатної частини армії Б.Хмельницького

хвороба Б.Хмельницького

втеча татар і полонення Б.Хмельницького

під Зборовим та під Берестечком

під Корсунем та під Пилявцями

на Жовтих Водах та під Корсунем

під Пилявцями та під Зборовим

Березневі статті

Віленське перемир'я

Батуринські статті

католицький і протестантський

праві і ліві

східні і західні

православний і католицький

Швецією, Англією, Нідерландами

Кримським ханством, Московською державою, Трансільванським князівством

Папською державою, Австрійськими Габсбургами

Венеціанською республікою

підписані Березневі статті

скликаний Земський собор

укладена Зборівська угода

підписаний Поляновський мирний договір

30 грудня 1648р.

4 квітня 1653 р.

8 січня 1654 р.

1 жовтня 1653 р.

Зборівська угода

Березневі статті

Люблінська унія

Берестейська унія

Вирішальна битва Б.Хмельницького

"Вічний договір" між татарами і поляками

Облога міста Немирів

Білорусь звільнено від польсько-литовських військ

воєнні дії між Московською державою і Річчю Посполитою припинялися, 1656р.

про звільнення Смоленщини від польсько-литовських військ

про закінчення війни між Гетьманщоною і Річчю Посполитою

відновлення українсько-татарської дружби

підписанням угоди

поразкою

перемогою

жодна зі сторін не перемогла

здійснення Молдавських походів козацького війська.

пошуку нових союзників у війні з Річчю Посполитою.

 підписання «Березневих статей» з Московською державою.

об’єднання Слобідської України й Гетьманщини в єдину державу.

А. Жданович

І. Виговський

Ю. Хмельницький

Я. Барабаш

Облога Львова

Берестейська битва

битва під Охматовом

битва під Озерною

1648 – 1657 рр.

1648 – 1667 рр.

1648 – 1676 рр.  

1648 – 1659 рр.

1648 - 1654 рр.

перемога козацтва у Національно-визвольній війні

підписання Віленського перемир'я

смерть Богдана Хмельницького

вторгнення козацько-трансільванської армії в Польщу

Суботів.

Чигирин.

Київ.

Батурин.

Україна втратила свою державність і стала частиною Речі Посполитої.

Утворилася держава - Гетьманщина.

Україна прийняла протекторат Туреччини.

Україна стала частиною Московського царства, повністю розчинившись в ній.

Різке загострення соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну й спричинила розкол козацької держави на два гетьманства, виділення Запоріжжя в окрему політичну силу.

Погіршення становища новоутвореної української козацької держави та активні пошуки її урядом союзників для розгрому Речі Посполитої і возз'єднання в межах єдиної держави всіх українських земель.

Намагання польського та московського урядів поділити козацьку державу, що завершилося закріпленням її територіального розколу на міждержавному рівні, боротьба патріотичних сил за возз'єднання козацької держави.

Втручання іноземних держав у внутрішні справи України, ліквідація українських державних інституцій на Правобережжі та його спустошення польськими, кримськими, турецькими, московськими військами.

московські посли відмовилися присягати від імені московського царя;

українська старшина не погодилася на умови московитів

Б. Хмельницький вирішив укласти договір з Туреччиною

В. Бутурлін висунув нові принизливі для козаків вимоги

Автономія

Протекторат

Узурпація

Консолідація

абсолютна монархія, де законодавча, виконавча і судова влада - в руках гетьмана

станова республіка, де законодавчий орган - Генеральна рада, а найвища виконавча - гетьман.

станова республіка, де головою всих гілок влади був гетьман, а Генеральна рада відігравала дорадчу роль.

конституційна монархія зі спадковою передачею титулу гетьмана.

частина зібраних податків передавалася до московської казни

заборона дипломатичних відносин

спільність дій проти Р. Посполитої

незмінність основ політичного устрою

перебування у Києві московського воєводи з нревеликою залогою

наданням Московським царством військової допомоги Україні, що сприяло успішному завершенню літньої кампанії та укладенню мирного договору

тривалою й виснажливою боротьбою між козацькими та польськими військами, що не принесла жодного воєнного успіху українцям

низкою перемог Війська Запорозького, які забезпечили автономію частині українських земель — трьом воєводствам у складі Речі Посполитої

підписанням Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією, успішними спільними діями союзних військ на території Польщі

Волинське

Київське

Берестейське

Чернігівське

Брацлавське

Руське

П. Конашевич-Сагайдачний

Б. Хмельницький

С. Наливайко 

І. Сірко

Від початку збройного виступу до Зборівського договору

Від Зборівського до Білоцерківського договору

Від Білоцерківського договору до Переяславської ради

Від Переяславської ради до Віленського перемир’я

Під Жовтими Водами

Під Корсунем

Під Батогом

Під Пиливцями

втеча Б. Хмельницького з в’язниці в Чигирині

зруйнування шляхтичем Д. Чаплинським родинного хутора Б. Хмельницького

оволодіння Б. Хмельницьким без бою Запорозькою Січчю

обрання Б. Хмельницького гетьманом Війська Запорозького

обмеження, накладені на реєстрове козацтво «Ординацією Війська Запорозького...» 1638 р.

оволодіння Б. Хмельницьким Запорозькою Січчю і проголошення його на козацькій раді гетьманом

захоплення і пограбування чигиринським підстаростою Д. Чаплинським родинного хутора Б. Хмельницького Суботова

каральний похід на Запорожжя коронного гетьмана Речі Посполитої М. Потоцького

Гетьманщина

Військо Запорозьке

Київська Русь

А. Розв’язання військових, адміністративних, господарських і зовнішньополітичних питань. До складу входили генеральна старшина й полковники

Б. Вищий орган влади із законодавчо-розпорядчими функціями

В. Вища судова інстанція в Гетьманщині, до складу якої входили два генеральні судді та писар

Г. Глава держави, що мав вищу військову, адміністративну й судову владу

Д. Центральний орган виконавчої влади, який вирішував усі поточні справи державного управління і зовнішньої політики