Узагальнення вивченого з теми

Орфоепічні,акцентні,орфографічні,лексиграфічні,словотвірні

граматичні

Орфоепічні,акцентуаційні,орфографічні,лексичні,словотвірні,

граматичні

Орфоепічні,акцентні,орфографічні,лексиграфічні,словотвірні,

синтаксичні

Вставними словами, однорідними членами,діалогом

Звертаннями, прямою мовою, діалогом

Звертанням, вставними словами, однорідними членами

Однорідними членами, сполучниками, прямою мовою

1.Якщо однорідні члени не зв’язані сполучниками.

Наприклад:

А світ такий красний, хороший, розкішний!

2.Якщо однорідні члени зв’язані повторюваними сполучниками:

Наприклад:

Раділи і садок, і поле, і долина.

1.Якщо однорідні члени не зв’язані сполучниками.

Наприклад:

А світ такий красний, хороший, розкішний!

2.Якщо однорідні члени зв’язані повторюваними сполучниками:

Наприклад:

Раділи і садок, і поле, і долина. 

3.Якщо однорідні члени зв’язані протиставними сполучниками.

Наприклад:

Народ страждав, але стояв і людських добивався прав.

1.Якщо однорідні члени зв’язані неповторюваними сполучниками.

Наприклад:

Початок і кінець мають подати одне одному руки.

2.Якщо однорідні члени зв’язані повторюваними сполучниками:

Наприклад:

Раділи і садок, і поле, і долина.

Звертання- називає того, до кого звертаються

з мовленням

Звертання- виражає ставлення того, хто говорить (мовця), до повідомлення

Звертання- не називає того, до кого звертаються

з мовленням, а вказує на нього

Олена добре читає вірші у класі.( О.Олесь)

Мабуть, десь лютують океани. (М.Нагнибіда.)

Що з тобою, любий хлопче? (І.Драч.)

Я учився у школі і в полі. (М.Стельмах.)

____________________,Зв.

Я твій, Вкраїно, вірний син. (Д.Луценко.)

Зв.!____________________

Народе мій, в тобі знаходжу силу і надію. (В.Коротич.)

__________,Зв.,_________

Прекрасні квіти пести, охороняй, юначе! (І.Драч.)

Невпевненiсть,упевненiсть,джерело повiдомлення, оцiнку висловленого,оцiнку повiдомлюваного,порядок викладу думок,привернення уваги

Упевненiсть,джерело повiдомлення,оцiнку висловленого,оцiнку повiдомлюваного як звичайного,порядок викладу думок,ввiчливiсть

Невпевненiсть,упевненiсть,джерело повiдомлення,оцiнку висловленого,оцiнку повiдомлюваного як звичайного,порядок викладу думок, ввiчливiсть,привернення уваги

        1.       Невпевненiсть

Може, здається,

        2.       Упевненiсть

Звичайно, безперечно,

        3.       Джерело повiдомлення

По-моєму, здається, кажуть,

1.       Невпевненiсть

Звичайно, безперечно,

        2.       Упевненiсть

Може, здається,

        3.       Джерело повiдомлення

По-моєму, здається, кажуть,

1.       Невпевненiсть

Звичайно, безперечно,

        2.       Упевненiсть

Може, здається,

        3.       Джерело повiдомлення

По-перше, здається, кажуть,

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичні основи. Складні речення поділяються на складні безсполучникові, складні сполучникові( складносурядні та складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.

Складне речення — це речення, яке має три або більше граматичні основи. Складні речення поділяються на складні безсполучникові і складні з різними видами зв'язку.

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичні основи. Складні речення поділяються на складні сполучникові( складносурядні та складнопідрядні) і складні з різними видами зв'язку.

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться тільки тире (знак питання, знак оклику, три крапки) й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери:

«Це вже батько розходився» – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський);

Слова автора виділяються двокрапкою з обох боків, як­що стоять на тому місці, де при відсутності їх не стояв би ні­який знак або стояли б кома чи крапка з комою, двокрапка чи тире:

«Щодня: думав він: ми живемо, щоб померти на ніч і знову народитися вранці» (В. Шевчук);

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеть­ся з великої літери:

Кажу дітям: «Погляньте, яка краса перед нами» (В. Су­хом­линський);

Діалог – це пряма мова двох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка за­писується з нового рядка і береться в лапки Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак .

Діалог – це пряма мова двох осіб. У такому випадку кожна репліка за­писується з нового рядка і в лапки не береться. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання чи оклику).

Діалог – це пряма мова трьох і більше осіб. У такому випадку кожна репліка за­писується одна за одною. Перед кожною реплікою ставиться тире, а в кінці – відповідний розділовий знак (крапка, знак питання чи оклику).

Самостійні частини мови можуть називати предмети, вказувати на їхні ознаки. Головною ознакою самостійних частин мови є зв’язок слів між собою.

Самостійні частини мови можуть називати предмети, вказувати на їхні ознаки . Вони не мають категорій, головною ознакою самостійних частин мови є зв’язок слів між собою

Самостійні частини мови можуть називати предмети, вказувати на їхні ознаки та кількість або ж описувати дію. Головною ознакою є те, що вони – члени речення, що мають граматичну вагу та своє лексичне значення.

Самостійні частини мови:іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник.

Службові частини мови: сполучник, прислівник, прийменник, частка.

Окрема група частин мови: вигук, звуконаслідування.

Самостійні частини мови:іменник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник, числівник.

Службові частини мови: сполучник, прийменник, частка.

Окрема група частин мови: вигук, звуконаслідування.

Самостійні частини мови:іменник, дієслово, займенник, прислівник, числівник.

Службові частини мови: сполучник, прийменник.

Окрема група частин мови: звуконаслідування.

1.невсипущий, непохитний, невблаганний.

2.небагатий (бідний), неважкий (легкий), негарний (поганий).

3.недозрілий.

1.невсипущий, не похитний, невблаганний.

2.не близький, а далекий; не радісний, а сумний.

3.недозрілий.

1.невсипущий, непохитний, не вблаганний.

2.не близький, а далекий; не радісний, а сумний.

3.не дозрілий.

1.не близький, а далекий;

2.не дозрілий.

1.не близький, а далекий;

2.нікому не відомий, ні до чого не здатний

1.не багатий (бідний), не важкий (легкий)

2.нікому не відомий, ні до чого не здатний

У префіксі, у корені, на межі кореня і суфікса, у суфіксі

У корені, на межі кореня і суфікса

У префіксі, на межі кореня і суфікса

Букви е, и, і в префіксах пре-, при-, прі-

Приклад : предобрий,прихід

Букви з, с у префіксах роз-, без-, з- (зіс )

Приклад: стелю - застилати

Буквосполуки -цьк-, -зьк-. ськ-, цтв-. -зтв-, ств-

Приклад: козаччина,Житомирщина

Букви и, ї в суфіксах -им, -їн

Приклад: Ольжїн, Мариин

Букви и, і в суфіксах -иp, -ист, -изм, -ip, іст, -ізм

Приклад: бандуріст,піанист

Букви и, е(є) в суфіксах -ечок, єчок, -ечк(а), -ечк(а), -ичок,ичк(а)

Приклад: діжечка,вогничок

Не з числівниками пишемо окремо

Приклад: не один, не шостий, не десять

Учислівниках не відбувається спрощення

Приклад: шіссот, шіснадцять, шісдесят

Порядкові числівники на –сотий, –тисячний, пишуться одним словом.

Приклад: двох-тисячний, шести мільйонний

Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ-(ий), -ств-(о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й на письмі, а саме:х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) → –ськ-(ий), –ств-(о):

Приклад: казах- казахський

Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ-(ий), -ств-(о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й на письмі, а саме: к, ц, ч + -ськ-(ий), -ство-(о) → –цьк-(ий),-цтв-(о):

Приклад : ткач — тка́цький — тка́цтво;

Під час утворення нових слів деякі приголосні перед -ськ-(ий), -ств-(о) зазнають звукових змін, що зафіксовані й на письмі, а саме:г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) → –зьк-(ий), –зтв-(о):

Приклад :Рига-ригський;