Узагальнення з теми "Сполучник"

 Де, напередодні, далеко

 Гарний, кмітливий, прибрано

 Летів, летячи, роблячи

  Що, неначе, а

  5

  6

  4

 2

3

 Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

    Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день

 Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

  Він говорить те(ж), що й інші свідки.

  і, або, чи, мов

 але, мовби, начеб, втім

  чи, начебто, немовбито, проте 

 як, мов, що, але

  Сполучник — самостійна частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними. 

 Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. 

Сполучник — повнозначна частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними. 

Сполучник — службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. 

Сашко розповів про/те, що побачив на екскурсії.

Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

Злетіти птахом аж до неба як/би хотілося мені!

 За/те тобі дякую, що врятував від злого ока. 

Скраю росли соняшники, між рядочками моркви зеленіли шпильки часнику.

  Ще тільки початок осені, однак на березах уже жовкне листя.

 Літо - це найкраща пора для дітей: можна купатись у річці, бігати босоніж по траві.

Треба дзвінкий голос мати, щоб гарно співати.

коли/б, начеб/то, з/тим/щоб, мов/би

для/того/щоб, як/тільки, тому/що, дарма/що

у/зв'язку/з/тим/що, за/те, ніби/то, так/що

з/того/часу/як, не/мов, про/те, як/що

що/б, за/те, дарма/що, тому/що

поки/що, ні/би/то, у/зв'язку/з/тим, коли/б

мов/би, не/наче, як/би, про/те

як/що, тому/що, ні/би, наче/б/то

Пліток багато, а правда одна.

  Дім силою будують, а працею скріплюють.

Пошили для Микити з кишенями свиту.

 Брехня втікає через вікно, коли правда входить у двері.