Узагальнювальний урок "Прислівник"

долілиць

мимохідь

горілиць

мимохіть

босоніж

віч\на\віч, з боку\на\ бік

по\німецьки, з\давна

по\тім, по\шосте

по\заячи, без кінця\краю

по\віденськи, нога\в\ногу

посере́дині

зле́гка

 позао́чі 

раз по́ раз

 вро́здріб

аби\десь, коли\небудь

як\от, по\під\віконню

все\одно, ані\трохи

чим\далі, на\в\проти

до\смаку, с\підлоба

Я написав переказ найкраще!

Сьогодні сонце так гаряче пече!

Хлопчик учинив зле, образивши друга.

Ми зіграли мелодію по-новому.

Це було моє найцікавіше завдання!

Співаючи прощальних пісень, пташки знялися вгору.

 (О. Іваненко)

Автобус рушав потихеньку, покректуючи розхитаними дверима (З. Мензатюк).

Ми працювали, не покладаючи рук.

Одразу ж за городом починається луг, а далі, звиваючись, тече замріяна Ворскла (А. Шиян).

Зимовий ліс спав, оповившись смутком і похитуючи верхів’ям.

Він хвилювався найбільше.

 Хто вище злізе, дужче падає.

Літаки спустилися нижче.

Доброго навчитися найважче.

Розум — найбільше багатство.

журі  

зароблений

заробити

 привізши

по-зимовому

Щовечора зірки миготять, хвилюючи серця.

Сніг, розтанувши, узявся водою.

Ми йшли навпомацки, зосліпу натикалися на старі пеньки.

Котилися хвилі великі, сяючі, блакитні.

Нарешті він, зітхаючи, підвівся і пішов у темряву (М. Твен).

близько — ближче

погано — гірше

солодко — солодше

 чисто — чистіше

 мало — маліше

ось такий не\роба

не\глибока річка

не\всипуще око

не\холодний, а теплий вітер

розгулялася не\года

Надворі зривався вітер.

Подарувала листівку на пам’ять.

 Глянув спідлоба.

 Зорі світять згори.

 Працювали вдень і вночі.