Узагальнюваний тематичний тест (життя, огляд творчості, Друга симфонія, опера "Князь Ігор")

російський композитор, диригент і педагог.

піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

відомим ученим-хіміком

європейського масштабу, талановитий лікар-практик, громадський діяч.

уйним психологом, знавцем людської душі. 

14 грудня 1840 р., Кліщинці

11 листопада 1833 р. в санкт-петербурзі

28 березня 1925 р., Мамаївці

7 травня 1840 р., воткінськ, росія

Симфонія № 7

Симфонія № 3

Соната для фортепіано № 8

Концерт для фортепіано з оркестром № 2

Рапсодія на тему Паганіні

Прелюдія до-дієз мінор

Симфонія №5, Симфонія №4, Концерт для фно з оркестром №1

декілька фортепіанних п'єс (серед них найбільш відомі «У монастирі», «Мрії»,

«Серенада» та «Ноктюрн» із «Маленької сюїти», а також «Скерцо» As-dur).

програмний задум симфонії змальовує картини богатирської Русі-України. Увесь цикл симфонії поєднано патріотичною ідеєю любові до Батьківщини, прославлення міці народу.

гармонія людини і природи; чудодійний вплив мистецтва на людину; зіткнення духовно-піднесеного й матеріально-приземленого, добра і зла; прагнення щастя у коханні.

життя та побут українських селян на початку ХІХ ст,; вірність у коханні людей з народу.

частина найбільш повно втілює богатирські образи Другої симфонії. Її швидкий темп спростовує міф про панування у музичному епосі уповільненого руху.

В образному плані музика Скерцо близька до половецького світу опери «Князь Ігор». У частині симфонії відбилася і стихійна сила, і східна пластика, млість, пристрасть, які часто протиставлялися руському богатирству.

Повільна частина, порівяна із піснею легендарного гусляра Бояна про минулі славні бойові походи і подвигидоблесних витязів. Також написана у сонатній формі, де основні теми доповнюють одна одну, представляючи дві образні сфери – лірику (головна) та драматизм (побічна).

Сильна, могутня, жвава та ефектна - частина, втілено жвавий

різноголосий гомін та богатирський мужній танець.

Повільна частина, порівяна із піснею легендарного гусляра Бояна про минулі славні бойові походи і подвигидоблесних витязів. Також написана у сонатній формі, де основні теми доповнюють одна одну, представляючи дві образні сфери – лірику (головна) та драматизм (побічна).

частина найбільш повно втілює богатирські образи Другої симфонії. Її швидкий темп спростовує міф про панування у музичному епосі уповільненого руху.

Сильна, могутня, жвава та ефектна - частина, втілено жвавий

різноголосий гомін та богатирський мужній танець.

 В образному плані музика Скерцо близька до половецького світу опери «Князь Ігор». У частині симфонії відбилася і стихійна сила, і східна пластика, млість, пристрасть, які часто протиставлялися руському богатирству.

3 дії і вступ

форма рондо

4 дії та 7 картин

пролог та 4 діїї

Ярославна стоїть на міській стіні і гірко плаче, сумуючи за Ігорем. Проходять поселяни,розорені, змучені горем від розбою кочівників.....

На княжому дворі Володимира Галицького бенкетують його прибічники, серед них скоморохи Скула і Єрошка, які втекли з війська Ігоря і приєдналися до челяді Галицького.

Після успішного походу проти русичів повертається військо хана Гзака. Голосними піснями й вигуками славлять половці переможців. Коли Ігор побачив привезених Гзаком руських полонених та торжество ворогів, то відважується на втечу.....

Княгиня сама. У великому розгорненому аріозо висловлює вона свою тривогу за Ігоря, від якого давно немає звістки. Приходять дівчата зі скаргою на князя Галицького. Під час їх розмови з Ярославною з’являється сам князь; злякані дівчата тікають.