В Винниченко "Кумедія з Костем"

панську

дідову

сусідську

свою

в теплий одяг

в сорочку та піджачок

в свитку і чоботи

в кожушок та черевики

купив на ярмарку

пригостили хлопці

украв у економа

знайшов

він був жорстокий

був дуже сильним

ніколи не плакав

сердився на всіх

він - байстюк

він - сирота

його батько - пан

в нього нема сім'ї

плакав

бився

хиркав

сміявся

годину

до вечора

поки не прийшли хлопці

лише хвильку

пожалів

забрав додому

одягнув

побив

думали, що в нього холера

хотіли його вилікувати

піклувались про його здоров'я

жаліли його

гострий біль

панський недопалок

страх перед паном

з жалості до себе

одужав

примирився з батьком

подружився з хлопцями

помер

Бо його "зеленкуваті, вузенькі, глибокі оченята його не одривались, а губи роззявились, і з-за них виглядали ріденькі, гостренькі зуби. 

Бо... …всі були в свитках і чоботях, а Кость босий і в одному піджачку та брудній сорочці. Груди були розхристані.

Бо...Річ у тім, що Кость ніколи не плакав... Як його вже не били і хто вже його не бив: і ланові, і кухарки, і скотарі, і свинопаси — нізащо не плакав! Уже й на парі йшли не раз, що заплаче, і таки ні.

бо... Здавалось, що він як укусить, то мусить страшно боліти, більше, ніж від кого другого. Але Кость ніколи не кусався. 

Заздрість.

Злість.

Байдужість

Пихатість