Василь Лісняк. Оповідання "Зайченя"

Петрик Чайка

Тугар Вовк

Петько Заєць

Кирило Ворон

8

9

10

11

Андрійко

Василько

Богданко

Степанко

посадити зайченя до клітки

продати сусіду

віднести його в поле та випустити на волю

подарувати дівчинці Марусі

ніби воно мокре в сльозах

ніби веселе сонечко гралося промінчиками

грайливо, наче зайченя приготувалося скочити в шкоду

"Щасливець!"

"Нещасний!"

"Невільник!"

"І я так хочу!"

Петрик

Василько

Федько

Андрійко

в місті

в селі

на хуторі

на станції

зіскочило з рук і побігло до залізниці

кинулося одразу втікати

поволі посунулося на животі

залишилося біля хлопців

було скалічене

було надто маленьке й безпомічне

досвічений хитрий зайчик

...зайчик довго біг не зупиняючись...

... потім став, підняв угору вуха...

... подивився навколо і знову побіг...

... спробував піднятися, але лапки не слухалися його...

... з радістю стежили за ним

... присвиснули йому вслід

... розплакалися, що зайченя їх обдурило

... весело засміялися