Василь Симоненко "Цар Плаксій та Лоскотон"

На Київщині

На Харківщині

На Полтавщині

На Вінничині

Не мав умов для цього

Вважав це не потрібним

Лінувався

Усе ловив на льоту з пояснень учителя

Йому не було про що написати, бо не мав щасливого дитинства

Твір не відповідав темі

Він зробив багато помилок

Списав твір у товариша

За нього твір написала мама

однокласники

мама

син

сусідська дівчинка

Сльозограй

Плаксивія

Сльозолий

Плакота

сиділи й голосили

сопіли та стогнали

ревли, сльози відрами лили

їли маленьких дітей

нагайками шмагали тих, хто сміявся

3 бочкою

з колесом

з м’ячем

з макітрою

Цар не міг вгамувати сльози дітей.

Діти боялися темряви.

Цар любив пити сльози дітей.

Хто сміявсь, того хапали і нагайками шмагали.

міністром

дядьком

гвардійцем

чарівником

Він розповідав смішні історії;

він усіх лоскотав;

він пародіював Плаксія;

він показував фокуси.

приносив малечі сміх.

Бо він був невидимий.

Бо він ховався.

Бо його ховали люди.

Бо не у всі шпари заглянули.

капітан Макака

син Плаксун

забіяки-сльозівці

цар Плаксій

Лопнув від заздрощів;

помер від сміху;

втопився в своїх сльозах;

втік до іншої країни.

Зображення казкового царства, де панує сум, сльози, жорстокість, і тієї сили, яка протистоїть поганому.

Любити життя, виховувати в собі уважне ставлення до людей, позитивний погляд на світ, бути оптимістом.

Щоб бути щасливим, треба багато грошей і влади.