Весна народів (В-1)

Італія

Австрійська імперія

Франція

Російська імперія

США

Іспанія

24 лютого 1848 р монархія перестала існувати

25 лютого 1848 р країну вдруге було проголошено республікою

04 листопада 1848 р Установчі збори прийняли Коституцію Другої республіки

у травні 1849 р розпочав роботу парламент

у березні 1849 р було прийнято загальноімперську конституцію

у 1849 р було прийнято новий виборчий закон

форма державного правління, за якої верховна влада у державі (суверенітет) належить Народу, а верховні органи державної влади обираються на певний термін, з окресленими Законом повноваженнями

форма правління державою, за якої вся повнота державної, а іноді й духовної влади (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю), та для якої характерний найвищий ступінь централізації державної влади

 форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю необмежена або частково обмежена

велика імперіалістична держава, яка має колонії, історична форма державного утворення, що має у своєму складі силоміць приєднані (підкорені) інші народи та території

У березні 1848 року, в результаті народних повстань, скинули австрійське ярмо Ломбардія і Венеція, а у герцогстві Парма і Модена була повалена влада проавстрійських правителів. В умовах стрімкого зростання патріотичного руху почалася війна за незалежність

Опорними центрами відновленої революційної боротьби стали Венеція і Тоскана, де в результаті народних виступів до влади прийшли представники демократичного національно-революційного руху, а з листопада 1848 — Папська держава

16 листопада 1848 року в Римі спалахнуло народне повстання, в результаті якого утворився світський уряд

9 лютого 1849 була проголошена Римська республіка. На її чолі став Тріумвірат (з березня ним керував Джузеппе Мацзіні)

демократична революція на території, що входила до складу Австрійської імперії, одна з європейських революцій 1848—1849 років. Головними гаслами революції були децентралізація Австрійської імперії, демократизація і мадяризація.

В ході революції було проведено докорінні перетворення соціально-політичного устрою, проголошено незалежність від Габсбургів і створено демократичну державу

Незважаючи на свої спроби, у 1849 році цей путч було врегульовано завдяки діям, на прохання австрійського двору, експедиційного корпусу Івана Паскевича, австрійської армії, антиугорським повстанням національних меншин

Справжнє повстання почалося в ніч на 23 лютого, коли барикадами вкрилися робочі квартали столиці (традиційно налаштовані республіканські). Як підрахували пізніше, в столиці виникло понад півтори тисячі барикад. Натовпи робочих вривалися в збройові лавки і заволодівали зброєю

Перехід Національної гвардії на сторону повстанців налякав монарха, переляканий Луї-Філіп в 14 годині 23 лютого прийняв відставку уряду.

Незабаром після проголошення республіки, було введено загальне виборче право для чоловіків, які досягли 21 року. Іншою важливою мірою нового уряду було відкриття Національних майстерень для безробітних, де отримували невелику — 2 франка в день — але зате гарантовану плату

Демонстрації розпочалися вже 27 лютого 1848 р у сусідньому із Францією Бадені. Герцог Леопольд був змушений вдатися до поміркованих реформ і ввести до уряду ліберальних міністрів

Опорними центрами відновленої революційної боротьби стали Венеція і Тоскана, де в результаті народних виступів до влади прийшли представники демократичного національно-революційного руху, а з листопада 1848 — Папська держава

звістка про повалення Липневої монрахії у Франції, демонстрації та мітинги бідноти, відставка канцлера Меттерниха

9 лютого 1849 була проголошена Римська республіка. На її чолі став Тріумвірат (з березня ним керував Джузеппе Мацзіні)

вищий законодавчий орган, обирається за різними видами пропорційної виборчої системи

орган виконавчої влади в державі (зазвичай найвищий виконавчий орган), який очолює глава держави (президент, монарх) або прем'єр-міністр

найвищий суд у системі судоустрою, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

 голова держави в країнах з республіканською або змішаною формою правління

Ломбардію

Венеціанську область

Тоскану та Папську область

Королівство Обох Сицілій

Римську республіку