Євген Гуцало. "Лось".

У заповіднику

У тайзі

У зоопарку

У лісі

Його рога нагадували осінні кущі, він був старий

Він був молодий, красивий

Він був середніх літ

У річку

В озеро

У шлунок вовка

У пастку

Підберезники

Піддубики

Підлипники

на поляні зі струхлявілими пеньками

біля струмка з чистою водою

у гущавині лісу, де його ніхто не помітить

у байраку за ялинником

він потрапив у кільце лісової пожежі

він потрапив у пастку браконьєра

його переслідували мисливці

його переслідувала вовча зграя

змиритися й покластися на долю

не здаватися, боротися до останнього

ревіти, кликати на допомогу

терпляче чекати, поки хтось його врятує

прорубати в кризі доріжку до берега

накинути віжки на роги витягти тварину за допомогою коня

покликати на допомогу батьків

подзвонити в заповідник і викликати підмогу

зі страхом, бо звір виявився таким великим та могутнім

з образою, що лось на них навіть не глянув, не подякував якось

зачаровано, не вірячи, що змогли допомогти такому великові звірові

розчаровано, що звір такий великий, а не міг дати собі раду

навмисно

ненароком

коли хотів поцілити у вовка, що підкрався до лося

коли перезаряджав рушницю, полюючи на зайців

цукерки й морозиво

дати постріляти зі справжньої рушниці

шкуру лося

роги та м'ясо лося

з радістю, що тепер у них м'ясо й красиві роги як трофей

з образою та гнівом

зі страхом, то тепер їх за це покарають

з гордістю, бо їхній родич сильний та влучний мисливець