Вхідне тестування (інд. 7 клас)

самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?

  самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

 Дідусь сидить на лаві та спостерігає за сонцем

 У саду стояла замріяна дівчина

На сонці ясени горять

Здійснити бажання бабусі неможливо

слугувати, підходити, зробити

виступити, зіпсувати, написати

співати, падати, горіти

казати, передати, передавати

оспівують, відстежує, освітлює

 помиє, прочитає, співатиме

відстежують, латають, співатимуть

зроблю, казав, пишу

 читайте, ходить, вишиває

ходімо, берімо, снідав би

сивіти, шити, жовтіти

клеїти, лічити, писати

червоніти, спішити, хвалити

 знати, стояти, полоти

зварений, засоливши, художній

писаний, посивілий, змарнілий

 писаний, розлитий, високий

(не)навидіти, (не)волити, (не)зчутися, (не)хтувати

 (не)знати, (не)минати, (не)зчутися, (не)вгавати

(не)доїдати, (не)зрозуміти, (не)злюбити, (не)славити

(не)притомніти, (не)закінчувати, (не)міряти, (не)тямитися

Зводячи

Зводити

Зведений

Зведено

підмет

присудок

означення

додаток

 Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.

Море зовсім приспане тихою ласкою ночі мовчало.

Окутані садками та левадами хатки розбіглися по пагорбку.

Тремтячими від хвилювання руками Тарас розгорнув папір.

додатка

обставини

присудка

означення

їздити - їжджу

ходити - хожу

 бавити - бавлю

 летіти - лечу

 бач..ш, печ..ш, тям..ш

стан..ш, вийд..ш, пробач..ш

плет..ш, чеш..ш, нес..ш

покаж..ш, лет..ш, створ..ш

Чашка, подарована мамою мені не сподобалась.

На столі стояла, нещодавно поремонтована лампа.

Качка, підбита мисливцем, жалібно кричала.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Той, хто нічого не робить, втрачений для народу.

Уся література, що містилася в квартирі, була мною вже неодноразово прочитана.

З кожним днем усе більшої популярності набуває «Пласт» — українська національна скаутська організація.

Чи належить хтось із вас до цієї організації, чи є у вас знайомі пластуни і пластунки?

 не/випрана сорочка, не/заметене подвір'я, не/вимитий посуд

не/добудована хата, раніше не/прочитаний лист, собака не/погодований

не/зварений господинею борщ, борг не/виплачений, не/зіпсовані в холодильнику продукти

не/знайдена відповідь, питання не/вирішене, не/доспівана пісня

Добріє світ народжений в любові.

 Я хочу бачити світ розплющеними очима…

Спорожнілий колос стоїть вищий за всіх.

Згаяного часу і конем не наздоженеш.

Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений, і навіть той їжак, що в листі шарудів (Л. Костенко).

Лиш іноді захриплий голос тиші чиюсь зорю із вічності позве (Л. Костенко).

 Сад шепотів пришерхлими губами якісь прощальні золоті слова ((Н. Олійник).

Притихлі явори стоять безшелесно (Л. Костенко).

Тримають небо над тобою твої (не)скорені сини (Н. Олійник).

Я принесу тобі неспокій і (не)розхлюпані печалі (Г Чубач).

 В людині, затям, лежить (не) розгадана сила (О. Ольжич)

 Співа трава, ніким ще (не) зім'ята, і вабить сном холодних таємниць (Є Маланюк).

 Пожовкле листя безшумно кружляє за вікном

  Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині

Повитий ранковим туманом острів пливе в морі

 Синіють покриті вічним снігом гори

 зрубана ялинка, посивіле волосся

 миючий засіб, оточуюче середовище

сказані слова, сяючі очі

згаслі почуття, схилене обличчя

з ранку до вечора, ліворуч, далеко, на диво;

зробивши, вчора, день за днем, гірко;

вибрано, сумно, рішуче, вільно;

голосно, куплено, рано, швидко.

 скільки? чому? навіщо? яка?

 де? куди? звідки? коли? в якій мірі?

який? чого? що? звідки? де?

з якої причини? через що? куди? якого? 

глибше, значно більше, вище, нижче;

найуважніше, якнаймудріше, найщиріше, щиро;

найбільш вдало, дешевше, ближче, яскраво;

більш активно, менш наполегливо, широко, дужче.

прекрасно, боляче, біло, зранку;

щоденно, міцно, вчора, виразно;

по-німецьки, весело, помітно, зручно;

холодно, спокійно, сумлінно, врочисто

по-батьківськи, по-доброму, замолоду, начисто;

останнє, ніжно, тихо, по-козацьки;

 по-моєму, наперекір, допізна, влітку;

ридма, жартома, босоніж, пішки. 

 по-перше, по-сусідськи, по-нашому, тихо;

назавжди, удвічі, позавчора, забагато;

 коли-небудь, щороку, нашвидку, по-ведмежи;

 двічі, по-козацьки, найдорожче, всюди;

на зустріч з поетом, з гори крутої, в купі листя;

стати у слід, ударило щось у бік;

 надворі заметіль, ішов назустріч, вкупі виросли.

  зайди в перше село, у глиб лісу, в далечінь чудову;

рік/у/рік, раз/у/раз, день/у/день, час/від/часу;

слово/в/слово, казна/де, рука/в/руку, будь/як;

по/вашому, як/не/як, де/не/де, коли/небудь

  аби/то, хтозна/скільки, по/перше, один/по/одному

 Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.

 Глянула на горби, які височіли над рікою. 

 Вони були голі, руді.

 Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою. 

1В, 2А, 3Б, 4Г

1В, 2Б, 3Г, 4А

1В, 2Г, 3Б, 4А

1А, 2Г, 3Б, 4В

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

А

Б

В

Г

1

2

3

4