Від шансону до екомистецтва

слово французького походження, що означає «пісня», і стосується назви жанру музики, що складається з пісень, котрі виконуються французькою мовою та в основному публікуються у франкомовній частині світу.

(з фр. chanson — пісня) — усі жанрові та історичні різновиди французької ліричної пісні, а також сучасна народна та естрадна французька пісня.

вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення,

 популярна, загальнодоступна музика — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями...

 Виник в США

Виник в Італії

Саме Франція подарувала світові поняття «шансон».

Саме в Україні

Це сюжетні пісні, які колись виконували вуличні співаки; це — маленький театр, театр одного актора. У кожній пісні має бути міні-сюжет з ліричною, драматичною або комічною фабулою. Акомпанував шансоньє зазвичай акордеон.

Зрозумілий широкому загалу та близький за змістом людям різного віку: історії з життя, кохання; ліричний герой чи лірична героїня веде розповідь від першої особи.

Французька або мова виконавця/виконавиці. Ліричний, сповнений чуттєвості та сенсу; торкається найтонших струн людського серця.

Нескладна, швидко запам'ятовується; доступна для виконання навіть аматорам.

акордеоном, скрипкою або фортепіано. Однак музика відіграє другорядну роль, і натомість увага зосереджена на самих текстах, які традиційно характеризуються складними каламбурами та поетичними спалахами, зазвичай про кохання або з більш бурлескними темами в центрі.

тільки скрипкою

тільки фортепіано

тільки духові інструменти

 французький співак, виконавець куплетів; виконавець жанрових пісень у «монмартрському» стилі, часто автор їх слів і музики

музикант, співак, диригент, інструменталіст, який виконує будь-який твір.

французький естрадний співак, виконавець, а нерідко — й автор тексту та музики пісень.

людина, що займається співом.

Моріс Шевальє, Шарль Трене

Жак Брель

Едіт Піаф

Жорж Брассенс

Шарль Азнавур і Сальваторе Адамо