Вигук

може служити для зв'язку слів.

може служити для творення слів.

може виступати членом речення.

не є членом речення.

комами або знаком оклику.

тире.

комами й тире одночасно.

нічим.

ура! ґвалт! рятуйте! лихо!

ж-ж-ж! няв-няв! ку-ку! дзень!

пхе! дзинь! ого-го! леле!

от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!

Ой, у полі гне вітер тополі...

Як тебе не любити, моя Україно!

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Онде  балочка весела, в ній хороші, красні села.

А) Ой, Дніпре, мій Дніпре, широкий та дужий.

Б) Не будіть мене, будь ласка, ліси шумливі.

В) О земле моя, нема ріднішої за тебе.

Г) На жаль, погода зовсім зіпсувалась.

Д) О юність, ти наша надія, майбутнє належить тобі.

А) Лихо! Ой! Ет! Тю! Фу!

Б) Хрясь! Брязь! Тік-так! Няв-няв!

В) Ф’ю-ф’ю! Ура! ґвалт! Рятуйте!

Г) Киць-киць! Годі! Добридень!

Д) Пхе! Дзинь! Ого-го! Леле!

А) Звуконаслідувальних

Б) Спонукальних

В) Емоційних

Г) Етикетних

А) На добраніч, попід, однак

Б) Гайда, ну, ох, вибачте

В) Щасливо, щоб, мій, хай

Г) Цабе, ой, дінь, якби

А) Ой/леле, не/нуртуй, х/ха

Б) Ба/бах, ку/ку/рі/ку, добри/день

В) Тьох/тьох, кап/кап, ов/ва

Г)  Їй/право, але/ж, по/під

А) Ба/бах, аге/е/й, а/гов

Б) Їй/Богу, їй/право, їй/бо

В) Ку/ку, от/тобі/й/на, гей/гей

Г) Ото/ж/бо, ой/леле, кап/кап

А) Як тебе не любити, Києве, мій.

Б) Хай шумить єдиним світлим шумом, синій Дніпро.

В) Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Г) Ви, чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Д) Онде, балочка весела, в ній хороші, красні села.

сполучник.

частка.

вигук.

прислівник.