Вигук як особлива частина мови

а) киць киць, кось кось, ой ой

 б) алло, овва, геть

 в) на добраніч, на все добре

г) до побачення, клац, вйо

а) жах! от тобі й на! будьте ласкаві! цок-цок! 

 б) геть! агов! овва! годі! 

 в) гав-гав! ку-ку! ой! ех!

 г) геть! агов! алло! годі! 

а) кукурікає

 б) люди!

 в) Ку-ку-рі-ку!

 г) Встаньте

А Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Б Як тебе не любити, Києве мій.

В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Г Тут лиш балочка весела, в ній хороші, красні села.

Ґ Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

А Оте „ура” ще довго вчувалося тим, хто вижив після атаки.

Б Перепрошую, скажіть, будь ласка, котра година.

В Ой, як гарно навколо!

Г Гей ти, хлопче, топчи стежку до нашої хати.

Ґ Оце так! А я думав, що ви до уроків готуєтесь

А O як я люблю рідну землю.

Б Гей гуси-лебеді, летіть над полями, над морями.

В Ой ти, дівчино, з горіха зерня.

Г Гей над ставом верба похилилася

Ґ О це так добро!

А леле, дінь, проте, щоб

Б фе, даруйте, лише, хай

В гей, доброго ранку, авжеж, нехай

Г добрий вечір, цур, оце, хоч

Д ну, ах, вибачте, ех

служити для зв'язку слів

служити для творення слів

виступати членом речення

дзень, кахи-кахи, шу-шу

тпру-у-у-у, киш-киш, киць-киць

агов, цить, тьху

а) на/добраніч, киць/киць

б) ну/ну, о/го/го

в) до/побачення, му/у

г) будь/ласка, дзень/дзень

займенником

прийменником

сполучником

вигуком

«Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне.

О, хотів би я сі мови знать!

Не кажи «гоп» поки не перескочиш

Ой хлопчику хороший мій, чому ти плачеш?