"Євшан-зілля" М. Вороний. 6 клас

буркун

полин

звіробій

волошки

патріотичний вірш

балада

поема

байка

епосу

лірики

драми

ліро-епосу

риторичне звертання

риторичне запитання

рефрен

алегорія

рідний

просторий

широкий

вільний

пишнобарвний

неозорий

квітчастий

Володимир Мономах

половецький хан

гудець

половецький син

ханський син у неволі − гудець у Києві − повернення сина на батьківщину − прохання хана до гудця

гудець у Києві − ханський син у неволі − повернення сина на батьківщину − прохання хана до гудця

ханський син у неволі − прохання хана до гудця − гудець у Києві − повернення сина на батьківщину

прохання хана до гудця − ханський син у неволі − гудець у Києві − повернення сина на батьківщину

забуття

пам'яті про батьків

пам'яті про рідний край

зради

легенду

переказ

літописне оповіданння

у Києві, в неволі

у Чернігові, в неволі

у чужій землі, в неволі

і безпечно, і вигідно

і погано, й дуже бідно

то весело, то спокійно

половецького хана

ханського сина

Володимира Мономаха

передав йому його дитячі речі, аби він згадав своє дитинство

дав понюхати євшан-зілля, аби той відчув запах степу, запах рідної землі

розказав йому казку, під яку той засинав у дитинстві

ханський син згадав і батьківщину й свого батька і повернувся додому

він зненавидів і прогнав гудця, який розкрив йому таємницю

він відмовився повернутися додому

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже не буде!..

Воля, воленька кохана!

Рідні шатра, рідні люди...

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!

Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, —

Шлях у край свій повороту?!