Вставні конструкції

А) На щастя, мабуть, видно, до слова

Б) Власне, очевидно, щоправда, до слова

В) Як відомо, навпаки, наприклад, звичайно

Г) Можливо, здається, видно, мабуть

А) Виражають почуття мовця

Б) Вказують на спосіб оформлення думок

В) Указують на послідовність викладу

Г) Указують на джерело повідомлення

Слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до того, що він повідомляє.

 Слова або сполучення слів, які можуть означати лише різні почуття мовця.

Слова або сполучення слів, які не є членами речення, але без них неможливе висловлювання.

Слова або сполучення слів, які допомагають мовцю висловити власну думку.

 І вже коли ти похитнувсь у слові вважай що похитнувся у собі.

Ну що ж було спливло й нема.

Як море в долині хвилюється хліб налитий снагою землі - здається по ньому проплисти могли б великі морські кораблі.

Ти явилась мені – і здалося що світ помолодшав навколо на тисячу літ.

А. вставні слова та словосполучення НЕ виділяються в усному мовленні паузами

 Б. вставні слова та словосполучення на письмі виділяються комами

В. вставні слова та словосполучення на письмі НЕ виділяються комами

Г. вставні слова та словосполучення можуть знаходитись ТІЛЬКИ на початку речення

А. головними членами речення

Б. другорядними членами речення

В. будь-яким членом речення

Г. не є членами речення

А. простими

 Б. складними

В. ускладненими

Г. односкладними

А. на щастя, на жаль, на диво  

Б. кажуть, за словами..., як відомо

В. здається, безумовно, певна річ

Г. уявіть собі, вірите, знаєте

Тут навіть повітря, здавалось, несло в собі золотисті відтінки (О.Гончар)

Правда з теплих країв повертаються не всі журавлі...(І.Павлюк)

Здавалося багатьом, що й увесь півострів зараз палає в пожежах (О.Гончар)

З козацтвом пов'язане насамперед національне визволення нашого народу( В.Скуратівський)

А хмара, як гуска, в ставочок пірнає і, мабуть, скубе молодий плавунець (Н.Горик)

І розумієш певна річ, що ранок вечора мудріший (Л.Талалай)

На моє щастя, на материні прохання ніхто не зважає (О.Довженко)

Із уст землі, а може, із зап'ясть, немов роса, просочується осінь (З.Лізавенко)

Словом, ви поїхали на лугові озера, на очерети й на тихі-тихі плеса (О.Вишня)

І може, заграє та кобза вільніше, ніж тихії струни мої (Л.Українка)

Звісно, клопоту багато на весіллі молодому (Л.Українка)

Сон, кажуть, Божа благодать (Л.Українка)

А. здається, може, мабуть

Б. навіть, майже, все-таки

В. на мою думку, як кажуть, по-моєму

Г. будь ласка, вибачте, дозвольте