Як ми в космос літали. Подорож у країну Навпаки.

Полтавщина

Житомирщина

Львівщина

Київщина

Розбив мамину улюблену вазу.

Планета була нецікавою і він мав двійки з математики. 

Посварилися з друзями.

подружку Оленку

однокласника Ромку

хлопчика із сусіднього села 

Пес Рябко

Однокласниця Тетянка

Хлопчик із сусіднього села

Тетянка вдарила Ромку ногою у вухо.

Ромка штовхнув мене у живіт.

Оленка почала рюмсати

 Я наступив Ромці на носа.

Тетянці добре влетіло.

Найбільше перепало мені й Ромці.

Учні в школі не давали нам проходу, розпитували про враження від космічної подорожі.

Відсвяткували з батьками в кафе.

Будувати супутник самому. 

Просити дозвіл у батьків, коли кудись треба відправитися.

Що без підготовки нічого не робиться, треба знати математику.

Лесик, Толя, Володя.

Леся, два Толі, Володя.

Дві Ані, дві Юлі, Мишко.

Лесик, Толя, два Володі.

Їм погано, бо задають багато домашнього завдання, важко допомагати батькам.

Не дозволяють бавитися, пограти, не пускають до друзів.

Їм страх як тяжко жить,бо треба слухати батьків і виконувати обов`язки.

Набридло вчитися і хочеться смаколиків.

Їх забрали вояки на свинях.

Переправились на колоді.

Отримали запрошення від Царя.

Бородань підхопив їх вітром.

Вісімдесят років.

Сто років.

Триста років.

 Десять років.

Вирили собі таємний хід, щоб п`ятами накивати.

Сховались у будці для собак.

Діти почали плакати і від солоних сліз льох увесь по швах поліз.

Дітей звільнив чаклун, який переніс їх в цю країну.

Танцювали та їли бублики.

 Їх утопили в чорнилі.

Вони повернулися додому, де їх радо стрічали.

Вони залишилися жити в країні Навпаки, бо їм там сподобалося.

Написаний казковим автором.

Є елементи фантастики і добро перемагає зло.

Твір римований і смішний.

Великий за обсягом твір, написаний народом.