Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
Стоїть корито,
Повне води налите.
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
У нашої бабусі
Сидить дід в кожусі,
Проти печі гріється,
Без води умиється.
У носатого Івана
Одежина дерев’яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний –
Гострим ножем зетесаний.
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
До дітей на кожне свято
Просять в гості завітати,
Бо солодкий і смачний.
Здогадались, хто такий?
Лишає він страшні сліди,
Усе він пожирає.
А як даси йому води –
Відразу помирає!
Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скидає він кожуха.
Взимку ж холоду боїться.
Лізе до барлогу грітись.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома