Загадки

Летить коник, басує,

полем—долом пустує,

ніхто його не впіймає, не загнуздає

Вийшла звідкись гарна дівка,

на ній стрічка семицвітка,

а де з річки воду брала,

там коромисло зламала

Навіть в спеку, відчайдуха,

Не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться.

Лізе до барлогу грітись.

Лишає він страшні сліди,

Усе він пожирає.

А як даси йому води –

Відразу помирає!

До дітей на кожне свято

Просять в гості завітати,

Бо солодкий і смачний.

Здогадались, хто такий?

Дуже я потрібна всім:

І великим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

У носатого Івана

Одежина дерев’яна.

Він у чистім полі ходить

І по ньому носом водить.

Не стрижений, не чесаний –

Гострим ножем зетесаний.

У нашої бабусі

Сидить дід в кожусі,

Проти печі гріється,

Без води умиється.

Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало світати –

Нема що збирати.

І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра й смачна.

Стоїть корито,

Повне води налите.

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоті ходить скрізь.