Захворювання органів дихання

Спірографія дає змогу визначити

Життєва ємкість легень це — сума

При огляді шкіри в хворого з легеневою недостатністю вияв­ляють

У разі нападу бронхіальної астми хворий займає вимушене положення

Крепітація вислуховується

У нормі частота дихання

Крепітація — це симптом

Тупий звук над легенями при перкусії може бути зумовлений

Найінформативнішим методом визначення генезу кровохаркання є

У нормі відношення тривалості вдиху до видиху становить

Хворий скаржиться на періодичний кашель, зрідка з виділенням невеликої кількості сірувато-жовтого харкотиння, задишку при ходьбі, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, слабкість. Хворіє 5 років. Палить. Перкуторно над легенями легеневий звук, аускультативно - жорстке дихання з розсіяними сухими хрипами. Оберіть найбільш імовірний діагноз.

Хворий скаржиться на сухий кашель, слабкість, задишку при ходьбі. Хворіє протягом 15 років. Періодично лікувався в стаціонарі й амбулаторно. Курить протягом 20 років. Перкуторно над легенями тимпаніт, аускультативно - розсіяні сухі хрипи. Виберіть найбільш імовірний діагноз.

У хворого проба Тиффно становить 85%. Про що це свідчить?

У хворої був запідозрений хронічний обструктивний бронхіт. За допомогою якого методу можна оцінити наявність і виразність порушення бронхіальної прохідності?

Хворій з діагнозом хронічного обструктивного бронхіту було призначено відхаркувальні, імуностимулятори, антибіотики. Чим раціонально доповнити лікування для підвищення його ефективності?

Хворий страждає на хронічний бронхіт з дитинства. Останні 5 років кашель турбує постійно. При загостренні характер харкотиння гнійний, до 300 мл на добу, часто з домішками крові. При огляді – пальці у вигляді барабанних паличок. Визначається укорочення перкуторного тону в нижньобокових відділах грудної клітки, де вислуховується дрібно- і середньопухирчасті вологі хрипи. Ваш попередній діагноз?

Хворий, прохідник, скаржиться на періодичний сухий кашель, дистанційні хрипи при диханні, підвищення температури тіла до 37,5, слабкість, задишку в спокої, що підсилюється при ходьбі. Хворіє протягом 10 років. Акроціаноз. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – розсіяні сухі хрипи на фоні жорсткого дихання. Межі відносної тупості серця: права - 1,5 см зовні від правого краю груднини, верхня – III ребро, ліва - 1см зовні від лівої середньоключичної лінії. Діяльність серця ритмічна. Акцент II тону на легеневій артерії. Печінка на 2 см виступає з підребер'я. Пастозність гомілок. ОФВ1 – 38%. Виберіть найбільш імовірний діагноз.

У хворого діагностовано загострення хронічного обструктивного бронхіту. Яку групу лікарських засобів не слід призначати хворому?

Хворому з діагнозом загострення хронічного обструктивного бронхіту, емфіземи легень, ЛН III, хронічного легеневого серця, СН-2А призначені аміноглікозиди, відхаркувальні засоби, адреноміметики, діуретики. Чим можна доповнити лікування, щоб підвищити його ефективність?

У хворого відзначаються протягом 13 років приступи ядухи. Періодично користується з позитивним ефектом інгаляціями сальбутамола та беклометазона. Протягом останнього року став відзначати постійну задишку при фізичному навантаженні і ходьбі. При аускультації в легенях дихання ослаблене везикулярне, при перкусії межі легень опущені. Показники ОФВ1 < 60% від належних величин, відзначається зниження ЖЕЛ і збільшення залишкового об’єму легень. Про яке ускладнення основного захворювання у цього хворого можна думати?

Пацієнт, 48 років, хворіє на стенокардію IIФК та хронічний обструктивний бронхіт. Госпіталізований до терапевтичного відділення у зв’язку з погіршенням ІХС. Який препарат у комплексному лікуванні ІХС є препаратом вибору?

Хворий, 60 років, скаржиться на задишку. Упродовж багатьох років хворіє на хронічний бронхіт. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз. Ожиріння. АТ- 180/110 мм.рт.ст. У легенях – розсіяні сухі хрипи. Пальпуються збільшені печінка і селезінка. Аналіз крові: Hb - 180г/л, ер. – 6,6 × 10¹²/л, л. – 12 × 10⁹/л, тр – 5,2 × 10¹²/л, ШОЕ – 2 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?

Пацієнт, 39 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з виділенням харкотиння після кількох кашльових поштовхів, задишку під час фізичного навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення настало після переохолодження. В анамнезі пневмонія. Об’єктивно: дихання жорстке, з подовженим видохом, на його фоні вислуховуються розсіяні сухі хрипи. На рентгенограмі органів грудної клітки змін немає. ОФВ1 становить 70%. Який клінічний діагноз можна поставити хворому?

Чоловік, 60 років, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, що посилюється під час фізичного навантаження, кашель з невеликою кількістю слизисто-гнійного харкотиння, здебільшого зранку. Хворіє на хронічний обструктивний бронхіт. Об’єктивно: температура тіла – 36,8⁰С, ЧД - 22/хв., пульс – 84/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст., шкіра волога, дифузний ціаноз. Аускультація – дихання жорстке, розсіяні сухі свистячі хрипи. ОФВ – 62% від належного рівня, фармакологічна проба з атровентом – приріст 5%. Який механізм розвитку бронхіальної обструкції найбільш імовірний у хворого?

Чоловік, 64 роки, скаржиться на задишку, яка посилюється під час фізичного навантаження. Об’єктивно: температура тіла 36,5⁰С, ЧД – 24/хв., пульс – 90/хв., АТ – 125/80 мм рт.ст., “теплий” ціаноз, набухання шийних вен під час вдиху та видиху. Набряки на нижніх кінцівках. Над легенями вислуховується послаблене жорстке дихання, розсіяні сухі хрипи, тони серця послаблені, на верхівці та в V точці визначається систолічний шум, печінка виступає на 5 см з-під краю реберної дуги. Асцит. На ЕКГ: R_v1= 10мм, S_v6= 11mm. Яка патологія найбільш імовірно могла призвести до розвитку захворювання?

Чоловік, 54 років, скаржиться на біль у грудній клітці, посилення задишки, кашель з виділенням харкотиння з прожилками крові. В анамнезі: тривалий кашель з гнійним харкотинням до 200 мл/добу, більше зранку, періодичні підвищення температури тіла до 37,8⁰С, пітливість, озноб. Палить з 14 років. Об’єктивно: маса тіла знижена, шкіра із землистим відтінком, обличчя набрякле, пальці у вигляді барабанних паличок. У легенях на фоні ясного легеневого звуку визначаються ділянки притуплення, сухі й вологі велико- та середньопухирчасті хрипи. У крові: лейкоцитоз, помірно прискорена ШОЕ. Яка найбільш імовірна причина легеневого кровохаркання у хворого?

Протягом 8 років хворого турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості харкотиння, задишка. Палить більше 10 років. Об’єктивно: ціаноз, збільшення тривалості видиху. Сухі хрипи. Який найбільш імовірний діагноз?

Пацієнт хворіє протягом 20 років на хронічний бронхіт. Останнім часом виділяє приблизно 0,5 л гнійного харкотиння в ранкові години. Пальці у вигляді барабанних паличок, нігті - годинникових скелець. Яка хвороба найбільш імовірна?

Чоловік, 54 роки , шахтар, протягом 20 років хворіє на хронічний бронхіт. Об’єктивно температура тіла 36,6 ⁰С, ЧД – 22/хв., пульс – 80/хв., АТ – 125/85 мм рт.ст. Гіперстенік. Над легенями – невелика кількість розсіяних сухих хрипів. На УЗД серця та судин ознаки легеневої гіпертензії. Який основний патогенетичний механізм легеневої гіпертензії в даного хворого?

Під час топографічної перкусії легень у хворого, який отримав на підприємстві значну баротравму, було виявлено, що нижні межі легень знаходяться на одне ребро нижче норми, висота верхівок обох легень та поля Креніга значно збільшені. Який попередній діагноз повинен встановити лікар насамперед?