Засоби масової інформації (медіа). Джерело інформації. Надійність джерел інформації. Неправдива (фейкова) інформація. Контроль аудіювання тексту публіцистичного стилю.

Створювати унікальний контент винятково для однієї людини.

Передавати повідомлення від джерела до необмеженого кола людей.

Винятково зберігати інформацію для майбутніх поколінь.

Обов’язково використовувати публіцистичний стиль.

Вебсайти та YouTube-канали.

Радіостанції та телеканали.

Дописи у соціальних мережах.

Особистий щоденник із замком.

Бо вони завжди розміщуються між рекламними щитами.

Бо вони завжди говорять лише половину правди.

Бо вони передають інформацію від однієї сторони до іншої (від джерела до людей).

Бо вони є лише посереднім джерелом знань.

Інформація, що відповідає дійсності і є правдивою.

Інформація, яка поширена мільйонами користувачів у соцмережах.

Інформація, яка написана професійними журналістами.

 Інформація, що викликає сильні емоції, як-от страх або паніку.

Усе, звідки ми можемо «черпати» знання, включно з людиною та її знаннями.

Тільки те, що подано у формі відео.

Тільки телевізор та комп’ютер.

Тільки книги, газети та журнали.

Надійне джерело завжди має багато підписників.

Надійне джерело завжди використовує лише фотографії.

Надійне джерело не вводить споживача в оману і не спотворює факти.

Надійне джерело ніколи не подає емоційно забарвлену інформацію.

Винятково інформувати про місце та час події.

 Навчити читача чомусь новому.

Вплинути і переконати читача/глядача у чомусь.

Завжди використовувати лише лаконічний рекламний стиль.

 Лаконічність і дотепність.

Мета події, її час, місце, учасники та джерело інформації.

Надмірні емоції та сенсаційність.

Тільки думка автора про подію.

Це справжні факти, але навмисно спотворені чи перекручені.

Інформація, яка не містить жодних емоцій.

Інформація, яку створили професійні журналісти.

Інформація, що поширена лише в традиційних ЗМІ (газетах).

Щоб покращити настрій аудиторії.

Щоб надати більше достовірної інформації.

Щоб маніпулювати людьми, викликати паніку, страх або обманути.

Щоб точно перевірити дані за кількома джерелами.

Тільки у формі письмового тексту.

Тільки у формі відео та аудіозаписів.

Текст, фото, відео та аудіозаписи.

Тільки через рекламні щити та білборди.

Щоб зробити неправду більш схожою на достовірну інформацію та ускладнити її виявлення.

 Щоб збільшити обсяг тексту.

Щоб полегшити читачам перевірку фактів.

Щоб дотримуватись вимог публіцистичного стилю.

Поставитися до повідомлення критично і шукати його підтвердження в інших, надійних джерелах.

Негайно поділитися новиною з друзями, щоб вони теж дізналися правду.

Одразу повірити, адже заголовок обіцяє сенсацію.

Зробити скриншот і зберегти його для майбутнього.

Правило аналізу візуального ряду.

Правило пошуку доказів.

Правило перевірки інформації за кількома джерелами.

Правило аналізу рекламних текстів.

Надіслати фото друзям і запитати їхню думку.

Просто повірити, що фотографії нові.

Завантажити картинку в пошукову систему (наприклад, Google) і переглянути пов’язані з нею публікації.

Перевірити лише текст, оскільки фото не можуть бути фейковими.

Впливати на свідомість читача/слухача, переконувати його у чомусь та формувати громадську думку.

Точно описувати об'єкти та явища природи чи техніки.

Винятково інформувати про об'єктивні події без авторської оцінки.

 Чітко фіксувати юридичні норми та правила.

У ньому використовується винятково сухий, стандартизований синтаксис.

 Він поєднує інформування про факти з емоційним забарвленням, використовує пряме звертання («друзі», «ви») та оцінні слова («суперсила», «пастка»).

Він містить багато спеціальних термінів та складних наукових формул.

У ньому використано лише нейтральну, суху лексику, без емоційного забарвлення.

Емоційність, експресивність, використання яскравих заголовків та метафор.

Сувора логічність та відсутність оцінних суджень.

Наявність складних термінів та графіків.

Точність та документальність.