Тести у форматі PISA. Відео до тесту дивіться за посиланням https://youtu.be/KYmUQGMQodU
Яка основна функція Засобів масової інформації (ЗМІ), або медіа?
Створювати унікальний контент винятково для однієї людини.
Передавати повідомлення від джерела до необмеженого кола людей.
Винятково зберігати інформацію для майбутніх поколінь.
Обов’язково використовувати публіцистичний стиль.
Яке з перерахованого НЕ відноситься до медіа, оскільки не є засобом масової передачі інформації?
Вебсайти та YouTube-канали.
Радіостанції та телеканали.
Дописи у соціальних мережах.
Особистий щоденник із замком.
Чому медіа називають «посередниками» (від лат. medium — посередник)?
Бо вони завжди розміщуються між рекламними щитами.
Бо вони завжди говорять лише половину правди.
Бо вони передають інформацію від однієї сторони до іншої (від джерела до людей).
Бо вони є лише посереднім джерелом знань.
Що означає «достовірна інформація» у контексті надійності джерела?
Інформація, що відповідає дійсності і є правдивою.
Інформація, яка поширена мільйонами користувачів у соцмережах.
Інформація, яка написана професійними журналістами.
Інформація, що викликає сильні емоції, як-от страх або паніку.
Що може виступати джерелом інформації?
Усе, звідки ми можемо «черпати» знання, включно з людиною та її знаннями.
Тільки те, що подано у формі відео.
Тільки телевізор та комп’ютер.
Тільки книги, газети та журнали.
Яке твердження найкраще пояснює важливість надійного джерела?
Надійне джерело завжди має багато підписників.
Надійне джерело завжди використовує лише фотографії.
Надійне джерело не вводить споживача в оману і не спотворює факти.
Надійне джерело ніколи не подає емоційно забарвлену інформацію.
Яка головна мета створення будь-якого медіатексту (статті, реклами, допису) у ЗМІ?
Винятково інформувати про місце та час події.
Навчити читача чомусь новому.
Вплинути і переконати читача/глядача у чомусь.
Завжди використовувати лише лаконічний рекламний стиль.
Згідно з текстом, що має бути обов’язково названо у якісному новинному медіатексті?
Лаконічність і дотепність.
Мета події, її час, місце, учасники та джерело інформації.
Надмірні емоції та сенсаційність.
Тільки думка автора про подію.
Що є відмінною рисою фейкової (неправдивої) інформації?
Це справжні факти, але навмисно спотворені чи перекручені.
Інформація, яка не містить жодних емоцій.
Інформація, яку створили професійні журналісти.
Інформація, що поширена лише в традиційних ЗМІ (газетах).
З якою основною метою поширюють фейкові повідомлення?
Щоб покращити настрій аудиторії.
Щоб надати більше достовірної інформації.
Щоб маніпулювати людьми, викликати паніку, страх або обманути.
Щоб точно перевірити дані за кількома джерелами.
У яких формах може бути поширена фейкова інформація?
Тільки у формі письмового тексту.
Тільки у формі відео та аудіозаписів.
Текст, фото, відео та аудіозаписи.
Тільки через рекламні щити та білборди.
Чому фейки часто змішують правду з неправдою?
Щоб зробити неправду більш схожою на достовірну інформацію та ускладнити її виявлення.
Щоб збільшити обсяг тексту.
Щоб полегшити читачам перевірку фактів.
Щоб дотримуватись вимог публіцистичного стилю.
Як ти маєш діяти, якщо бачиш новину з провокативним заголовком, наприклад, «Правда, яка шокує!»?
Поставитися до повідомлення критично і шукати його підтвердження в інших, надійних джерелах.
Негайно поділитися новиною з друзями, щоб вони теж дізналися правду.
Одразу повірити, адже заголовок обіцяє сенсацію.
Зробити скриншот і зберегти його для майбутнього.
Яке з правил медіаграмотності порушує людина, яка вірить новині, що поширена лише на одному, маловідомому сайті?
Правило аналізу візуального ряду.
Правило пошуку доказів.
Правило перевірки інформації за кількома джерелами.
Правило аналізу рекламних текстів.
Який крок ти маєш зробити, щоб перевірити, чи дійсно фотографії у новині відповідають описаній події?
Надіслати фото друзям і запитати їхню думку.
Просто повірити, що фотографії нові.
Завантажити картинку в пошукову систему (наприклад, Google) і переглянути пов’язані з нею публікації.
Перевірити лише текст, оскільки фото не можуть бути фейковими.
Яка головна мета публіцистичного стилю мовлення, що відрізняє його від, наприклад, наукового чи офіційно-ділового?
Впливати на свідомість читача/слухача, переконувати його у чомусь та формувати громадську думку.
Точно описувати об'єкти та явища природи чи техніки.
Винятково інформувати про об'єктивні події без авторської оцінки.
Чітко фіксувати юридичні норми та правила.
Чому поданий текст про медіа належить до публіцистичного стилю, а не до художнього чи наукового?
У ньому використовується винятково сухий, стандартизований синтаксис.
Він поєднує інформування про факти з емоційним забарвленням, використовує пряме звертання («друзі», «ви») та оцінні слова («суперсила», «пастка»).
Він містить багато спеціальних термінів та складних наукових формул.
У ньому використано лише нейтральну, суху лексику, без емоційного забарвлення.
Яка характерна риса публіцистичного стилю використана за допомогою таких виразів, як «Твоя Суперсила: Критичне Мислення!» та «Вороги правди: ФЕЙКИ!»?
Емоційність, експресивність, використання яскравих заголовків та метафор.
Сувора логічність та відсутність оцінних суджень.
Наявність складних термінів та графіків.
Точність та документальність.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google