Займенник.

 особовий, присвійний

 неозначений, означальний

  означальний, присвійний

вказівний, присвійний

 погодитися з усіма

  від тієї пори року

  телефонував до його

кепкувати з нього

 підмет

 додаток

 обставина

 означення

До школи вони ходили разом.

Був пригожий весняний ранок, коли на землю прийшов новий місяць.

Новий весняний місяць до нас завітав.

він,вони,їх,мені

на тобі,їй,його,ним

ним,нею,мною,вами

я,мені,вони,мені

свого,ваш,ти,сьомої

мій,сім,ваш,вами

позначають назву предмета

позначають ознаку предмету

вказують на предмет ,але не називають його

хто/небудь, аби/котрий, що/небудь;

ні/хто, ні/до/кого, казна/який;

аби/хто, чим/небудь, аби/що;

хто/небудь, хтозна/скільки, казна/що.

я

він

вона

воно

я

всякий

себе

ніякий

скільки

чий

який

всякий

Усі займенники змінюються за відмінками.

Займенник що може бути замінений у реченні на займенник який або на інше повнозначне слово.

Займенник не відповідає на питання і не є членом речення.

У реченні займенники виступають тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники, з якими вони співвідносяться