займенник

9

8

7

6

означальні

 присвійні

особові

вказівні

такий, стільки, скільки

наш, ваш, себе

мій, твій, чийсь

хто, що, інший

ніякий, деякий, ніхто

весь, інший, наш

я, мій, він

якийсь, дещо, скільки-небудь

Оцей, твій, її, він

 Їхній, твій, наш

 Мій, мені, тобі

Ніскільки, себе, я

 Добре того лякати, хто боїться.

Я знаю, хто посадив це дерево.

Хто мовчить, а всіх людей навчить? 

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Жили собі дід та баба.

Це дерево фруктове.

Луцьк - це велике місто.

Виконали роботу як-небудь.

тобі, мною, нами

кого, скількома, чиєї

нашим, своєю, його

цього, стількома. таке

Цих сліз нікому не зібрати.

Мій дім - моя фортеця.

 Своє горе не можна вилити будь-кому.

Переді мною Говерла.

 Особовий

 Відносний

 Присвійний

 Вказівний

лише підмета, присудка

будь-якого члена речення

 лише додатка, означення

лише присудка, обставини

будь/хто, будь/із/ким, де/хто

ні/який, ні/до/кого, бозна/з/ким

скільки/небудь, у будь/кого, казна/що

де/чий, аби/з/ким, будь\що

2

3

4

5

аби/хто, хто/сь, ані/який

 хто/небудь, казна/який, хтозна/чия

 ні/в/ якому, ні/до/чого, аби/до/кого

 ні/чиї, аби/до/якої, будь/що

 ти, вони, хто?, який

я, вона, чий, що

нічий, себе, ніскільки

 він, який, котрий, чий

Хто рано встає, тому щастя є.

Усе віддав, нічого собі не залишив.

 Навчай інших - і сам навчишся.

Ти не повернувся, а криниця за тобою плакала.

підметом

додатком

присудком

обставиною

будь/з/ким, аби/хто, де/який

хтозна/чому, аби/який, ні/що

ні/ким, аби/що, де/котрий

 ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь

Я пам’ятаю вчительку  мою , просту і скромну, і завжди спокійну.

Університет, де працює  мій  тато, здобув статус національного.

Благословенна будь,  моя  незаймана дівице Десно.

В уяві  моїй  рідна мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною.

особові;

неозначені і заперечні;

присвійні, вказівні, означальні.

підмет;

присудок; 

означення.

додаток

 обставина

додаток

підмет

обставина

ніщо, будь-який, де-котрий, ніскільки

будь-що, якийсь, аби-хто, що-небудь

дехто, ніякий, скільки-небудь, абищо

нічий, хто-небудь, де-який, будь-чий

будь-хто, якийсь, ніякий, хто-зна-що

Квитки на спектакль були куплені для цілої школи.

Казан хоч і був цілий, але вже добре пощербився.

На толоку традиційно збиралася ціла вулиця.

Цілий вік вона тужила за своїм утраченим коханням.

Не вистачить цілого життя, щоб дяку тобі скласти, мамо!

У всякім подвір’ї – свої повір’я (Нар. творчість).

Хвилина годину береже (Нар. творчість).

Хороший товар сам себе хвалить (Нар. творчість).

знахідного відмінку;

називного відмінка;

місцевого відмінку.

вам, мені. учора, хто

добре, чий, мене, казна - чого

воно, скільки, жоден, я

себе, абищо. якось, якась

Це частина мови,яка вказує на предмет,ознаку.

Це самостійна частина мови, яка вказує на предмет, ознаку,кількість,особу,але не називає їх.

Це самостійна частина мови,яка не вказує на предмет, ознаку, кількість.

Пишеться разом

Пишеться через дефіс

Пишеться окремо

де-який, де з ким, абиякий, на чийомусь

 казна з ким, аби-яка, будь-що

будь з чим, з будь-чим, хтозна-який

у декого, будь -до чого, ні зким

хвилюватися за їх

нагородити всих

приїхали ціми днями

погодилися з усіма

ні/якими, ні/чиїм, ні/скільки, ні/котрого

ні/скількох, ні/чому, ні/для/кого, ні/ким

ні/чийого, ні/хто, ні/до/кого, у ні/чому

ні/який, ні/на/що, ні/хто, ні/чого

Хто своє носить, той чужого не просить.

Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози навесні збираємо.

Таке розкішне над нами небо і такі високі думки!

Ніхто, крім тебе самого, цього не зробить.

де-що, у-будь-якого, будь з чим, ні хто

з ким-небудь, ані чий, будьзким, ніскільки

ніхто, абичий, за будь-чим, нізаяким

з ніким, у будь-чому, з яким-небудь, ні за чим

А Нею, ніким, вона, себе.           

Б Тими, тобою, мною.

В Ніхто, чим, ким, я.                

Г Моїм, наш, цей, дехто.