Займенник

Займенник - це самостійна частина мови, яка означає назву предмета.

Займенник - це самостійна частина мови, яка означає кількість предметів при лічбі.

Займенник - це самостійна частина мови, яка вказує на ознаку предмета.

Займенник - це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх.

якісні, відносні й присвійні

кількісні й порядкові

особові, питальні, відносні, заперечні, присвійні, вказівні, означальні, неозначені

себе

нас

тебе

мене

ні/хто, ні/який, казна/де

хто/небудь, будь/чий, де/який

хтозна/що, казна/кому, будь/який

бозна/хто, кому/небудь, не/аби/хто

їх, його, тебе

ви, інакший, їхній

вона, хто, свій

себе, мне, нікого

щось, той, цей

ніхто, ніскільки, ніякий

нічий, деякий, казна-який

котрий, мій, нікотрий

аби/що, котрий/сь, ні/чий

ні/з/ким, казна/що, ні/до/кого

хто/небудь, де/який, де/що

аби/який, ні/про/що, що/небудь

Учитель запитав: "Нівкого не виникло проблем із написанням твору?"

Де хто з учнів користується готовими творами з інтернету.

В інтернеті можна знайти будь-яку інформацію.

Академічну доброчесність ще ні хто не відміняв!

будь-чий, дечиїх, ні до кого, казна-хто

де-який, будь з ким, аби-що, що-небудь

нічий, будь-кого, де з ким, ніякими

аби-кого, ніскільки, хтозна який, нізчим

ні/з/ким, ні/хто, ні/скільки

ні/в/чому, ні/з/котрим, ні/у/скількох

де/хто, ні/до/якого, ні/яким

аби/який, аби/з/ким, хто/небудь

Я вранці голос горлиці люблю.

Над світом білим хтось усі спіралі перегрів.

Багряне сонце тихо-тихо сідало за горою.

Олесь непомітно для себе заснув.

Раптом у хаті почулися галас і сміх.

Біля села текла маленька річечка.