Займенник

самостійна частина мова, яка означає предмет та відповідає на питання хто?що?

службова частина мова, яка служить для зв'язку слів у реченні.

самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто?що?який?чий?котрий? скільки?

самостійна частина мова, яка означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?

особовими

вказівними

питальними

означальними

У кожному подвір'ї - своє повір'я.

І копійка гривню береже.

Сам себе не обманеш.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!

нами

він

мій

тобі

свій

себе

всякий

кожен

я, ми, ти, ви, вони

хто ,що, чий,котрий, скільки

весь, усякий, жодний, інший

той, цей, такий,стільки

Ніхто не прийшов у школу.

Мені не до впободи ніякий колір.

Кожен має право на вибір.

Ніщо не може засмутити мене.

Не той багатий, хто багато живе

Що знаєш, за плечима не носиш 

Хто закінчує вчитися, той перестає жити

Яке йшло, таке й знайшло

підмет

присудок

додаток

означення

3

4

5

6

7

5

7

9

10

чого-небудь

абиякому

свому

мені

дехто

ваш,свій

його, твій

її,цей

мій,їхній

Такий приклад завжди хороший.

Жодна людина не може бути досконала.

Будь-хто може прочитати твір.

Наш обов`язок -вчитися.

себе

всякий

інший

сам

деякий

ніскільки

який

весь

іменник

дієслово

числівник

прислівник

прикметник

Від  одного  удару дерево не падає.

Одна  ластівка не робить весни.

Одним  колесом не поїдеш.

Одні  очі і плачуть, і сміються..

їм (особ.), когось (неознач.), ніякий (означ.)

нам (особ.), нічий (неознач.), цих (вказ.)

ті (вказ.), ніскільки (запереч.), цей (означ.)

тобі (особ.), собою (зворот.), мого (присв.)