Займенник

Це самостійна частина мови, що вказує на предмет,ознаку або кількість, але не називає їх.

Це самостійна частина мови, яка відповідає на питання хто? що?

Це службова частина мови,яка називає предмет та особи.

8

5

9

7

присудком, додатком.

підметом , додатком.

обставиною,додатком.

обставиною та означенням.

все, вже, її.

його, себе, хто.

коли, чий, моя.

нікуди, ніхто, він.

особового

присвійного

зворотного

неозначеного

родами та числами

відмінками

відмінами

особами

називний

родовий

знахідний

місцевий

створення питальних речень.

для зв'язку слів у словосполученні.

для зв'язку частин складного речення.

для зв'язку однорідних членів речення.

називний

місцевий

давальний

орудний

Усяка травичка на своєму корені росте.

Син мій, а розум у нього свій.

Вона знає, що у вас у борщі кипить.

Що сирим не їдять і вареним викидають ?

Є в світі речі, від яких душа сія.

Не милуйся сам собою, як кажуть, ніс не задирай.

Про що тобі ,мій краю,заспіваю?

Викликати вогонь на себе.

Підмета

Додатка

Частини присудка

Декому, хто-небудь,ні з ким.

Будь-який, хтозна з чим, чомусь.

Хтонебудь, аби-який, казна чого.

Аби до кого, казна-ким,ніскільки.

Де-кому, девкого, якого-сь

Хто-небудь, ні на який, будь-що.

Ніхто, нідочого, ніякий.

Абичий, деякий,скількись.

Якийсь, де чиїх, аби-хто.

Оживає травичка і тягне до сонечка свої зелені рученята.

Хтось вихлюпнув на небо блискучі зірочки-жаринки.

Біля самої води росте та калина, котру моя бабуся посадила

Марко підійшов до матері, тихо взяв її за руку.

Без нашого Гриця вода не освятиться.

З ким поведешся, того й наберешся.

І за соломинку вхопиться, хто топиться.

Усього буває на віку — і по спині, і по боку.

Троє, учора, той, наші, їх, мій.

Ніщо, кожний, якось, ти, себе. 

Вони, дехто, ніскільки, сам, цей.

Мій, весь, що, тут, жоден.

Ні/до/чого, ні/який, ні/з/ким, ні/кого.

Ні/ким, ні/чого, ні/за/що, ні/на/що.

Ні/з/ким, ні/в/чому, ні/для/кого, ні/в/них.

Ні/що, ні/з/чим, ні/чого, ні/в/кого. 

заперечний, особовий, відносний.

неозначений, особовий, вказівний.

заперечний, особовий, вказівний.

неозначений, означальний, вказівний.

відносний, особовий, вказівний.

Називному

Родовому

Давальному

Знахідному

Орудному

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Добре того навчати, хто хоче все знати.

У кого бджоли, у того й мед.

Усяк кулик своє болото хвалить.

присвійних

питальних

особових

означальних

Чому її немає в кімнаті?

Нам їх не вистачає.

Я давно не бачила його маму.

Коли мама зможе його побачити?