займенник як частина мови

самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх

самостійна частина мови, яка вказує на особу

самостійна частина мови, яка вказує на ознаку

самостійна частина мови, яка вказує на кількість

особами

числами

родами

відмінками, а деякі ще й за родами та числами, особами

додатка

будь-якого члена речення

підмета

означення

особовими

присвійними

вказівними

означальними

нею, ніким, вона, себе

казна-чим, хтозна-яким,мною, нею

ніхто, чим, ким, я   

моїм, наш, цей,  дехто

ніякий, який, що, хто

нікого, нічим, ніякого, аніхто

ніщо, ніхто, абихто, абияк

ніскільки, аніщо, нічий, такий

Чия це дитина?

Вона здогадалася, хто прислав квіти.

Я не пам’ятаю, чиї це слова.

Я не знаю, що мені робити.

Нідокого, ні кого, аби який

Хтозна-що, кому-небудь, ні до чого

Нізчим, ані який, дезким

Ні чийого, казна чий, ні в чому

Підмет

Додаток

Означення

Обставина 

У кожному подвір'ї - своє повір'я

І копійка гривню береже

Сам себе не обманеш

Від усієї картини отримуєш задоволення.

вона, себе, такий, мій

ніхто, чий, на, їхній

по, стільки, сам, весь

я, щось, жодний, і

7

8

11

12