Займенник як самостійна частина мови

Дніпро - це найбільша річка України.

І зникне в хмарах твій білий кінь мрій.

Ця квітка завжди хвилює людей.

Я тебе, Славуто мій, слухать не стомивсь.

такий, той, який, себе

будь-який, хто-небудь, хтось, щось

інший, ніякий, корий, чий

мій, сам, усякий, вони

собі, твій, мого, цей

абищо, дехто, скільки, чий

ніхто, ні з чим, нікотрого, нічим

хтозна-який, стільки, ніякий, він

особових

вказівних

відносних

означальних

вживаються для зв'язку частин складного речення

вказують на ставлення до іншої особи

вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість

вживаються для утворення питальних речень

наш, їхній, я себе, ніхто

кожний, жодний, всякий, інший

хто, цей, ваш, вона, мій

весь, увесь, вся, всі

наш, їхній, я себе, ніхто

кожний, жодний, всякий, інший

хто, цей, ваш, вона, мій

весь, увесь, вся, всі

Народ мій завжди буде!

У мудрості свої закони є.

Гідність - це мудра влада тримати себе в руках.

Я не такий, щоб зрадити людину!

пра-, су-, без-

за-, по-, пре-

казна-, хтозна-, будь-

ви-, до-, від-

хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь

аби/що, деЇкого, якого/сь, ні/про/що

казна/хто будь/кого, що/небудь, хтозна/скільки

аби/в/кого, де/на/кому, хтозна/котрого, аби/кому

ні/що, ні/який, ні/хто

ні/кого, ні/котрого, ні/з/чим

ні/з/чим, ні/для/кого, ні/чим

ні/про/що, ні/ким, ні/скільки

Ми з тобою просто ти і я.

Десь на дні моєї пам'яті казка дитинства.

Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити.

У мудрості свої закони є..