Землі України у складі Речі Посполитої (XVI-перша пол. XVII ст.)

1385 р.

1410 р.

1569 р.

1596 р.

 м. Львів

м. Белз

м. Київ

м. Кам'янець

Сагайдачні

Палії

Острозькі

Вишневецькі

«...государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, ...жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви... обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського...»

«Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості... Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки...»

«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом... що із генеральними особами мають радитися гетьман про ...всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи...»

 

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів...»

зимівник

уход

фільварок

слобода

закріпачення українського селянства.

поширення ідей Реформації та Контрреформації.

виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.

реформування православної церкви митрополитом П. Могилою.

обезземелення

окатоличення

закріпачення

Ліквідація Великого князівства Литовського, перетворення його земель на провінції Польського королівства.

Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства під час боротьби проти Тевтонського ордену.

Уніфікація адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського за польським зразком.

Включення українських земель до складу Польського королівства, згуртування українського народу в межах однієї держави.

XIV ст.

XV ст.

XVІ ст.

XVІІ ст.

запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої. 

збереження у новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств.

ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства.

визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина.

доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів.

форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії.

багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж.

корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом.

створення перших православних церковних братств

заснування першої в Україні слов'яно-греко-латинської школи

відновлення вищої церковної православної ієрархії в Речі Посполитій

об'єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегію

поширення на всіх мешканців міст магдебурзького права

завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників

закріпачення частини селянства

визнання запорозького козацтва привілейованим станом

заборона українській шляхті сповідувати православ'я

створення реєстрового козацтва

виокремлення духовенства в окремий суспільний стан

Люблінської унії (1569 р.).

Третього Литовського статуту (1588 р.).

Куруківської угоди (1625 р.).

Лівонським орденом.

Османською імперією.

Московським царством.

Шведським королівством.

 утворення окремої Галицької православної митрополії.

підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху.

проведення митрополитом П. Могилою реформи православної церкви.

укладення церковної унії між православною та католицькою церквами.

Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння.

Помісне землеволодіння, смерди, полюддя.

Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки.

Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери.